Дискутируемым может оставаться вопрос о наличии в большом гербе Украины изображения фигуры льва, т.к. это не предусмотрено Конституцией Украины

Кабмин утвердил проект Большого госгерба Украины. Он включает в себя изображение малого герба в центре, то есть давно утвержденного трезубца, по сторонам от него — фигуры льва и запорожского казака, снизу — сине-желтая лента, а сверху — княжеская корона. Малый герб выполнен в цветах национального флага, а остальные элементы — в желто-красных. «Сегодня» узнала у авторов проекта, что означают символы на гербе и как шла подготовка к его презентации.

«Проект был принят по результатам конкурса на лучший эскиз большого Государственного Герба Украины. Нас — пять соавторов: историки, художники, графист. В своей работе мы руководствовались лозунгом, что гербы не делают и не выбирают — их наследуют. Все включенные эмблемы уже играли в разные периоды истории Украины роль государственных символов», — сказал «Сегодня» один из авторов проекта, глава Госслужбы контроля за перемещением культурных ценностей через госграницу историк Юрий Савчук.

Художник Сергей Якутович признается, рисовать эскиз было сложно: «Работа очень кропотливая. Нужно прорисовывать каждую черточку, линию и точку. Приходилось несколько раз перерисовывать. Рисовали эскиз 2,5 месяца. Сейчас я считаю, что получилось очень хорошо».

Правда, у нового символа уже нашлись противники. По словам экс-вице-премьера, нардепа и автора нескольких книг по геральдике Дмитрия Табачника, нынешний проект герба был утвержден без конкурса и без публичного обсуждения. «Большой герб должен показывать историю возникновения земель и собирание их вокруг центра. Значит, наш Большой герб должен выглядеть иначе. В центре должен быть малый герб и герб столицы, а вокруг — компоноваться гербы исторических земель главных городов Украины. В данном случае, получается, что о символе Киева просто забыли. Зато есть гербы Львова и Запорожья, которые никогда не были нашими столицами. Это просто провокация, причем исторически неграмотная», — говорит Табачник.

Впрочем, одобрение Кабмина еще не означает, что именно этот вариант герба получит Украина. Теперь проект будет направлен на рассмотрение Верховной Рады — за его принятие должны проголосовать две трети депутатов.


ПО КОНСТИТУЦИИ

Вооруженный казак и трезубец в проекте Большого герба — требование Конституции. Согласно ст. 20 Основного закона, главным элементом большого Государственного Герба Украины должен быть Знак Княжеского Государства Владимира Великого (малый герб) с учетом герба Войска Запорожского, которым является изображение казака с мушкетом.

http://www.segodnya.ua/news/14066012.html
http://for-ua.com/ukraine/2009/07/18/102827.html

Володимира Богатиря введено до складу Комісії з підготовки конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України

http://www.minjust.gov.ua/0/20238

Summer University for Democracy

______________________________________________________________
На общем фото Украинская школа политических студий в желтых майках.








________________________________________________

6 - 10 July 2009, Strasbourg, Summer University for Democracy
“GLOBAL CHALLENGES TO DEMOCRACY”

http://www.coe.int/t/DC/Files/Themes/Ecoles_politiques/chrono_2009_en.asp

А преподаватели кто? Надежным профессорско-преподавательским составом могут похвастаться только ведущие юридические вузы

Наталья Мамченко,
Галина Палийчук,
Ирина Гончар
«Юридическая практика»

Сколько бы высшие учебные заведения не давали рекламы, незыблемо то, что лучше всего о качестве полученного образования и перспективности диплома того или иного вуза свидетельствуют их выпускники. Для желающих стать юристами традиционно главными центрами подготовки являются Национальная юридическая академия им. Ярослава Мудрого, Одесская национальная юридическая академия, юридические факультеты Киевского национального университета им. Т. Шевченко, Львовского национального университета им. И. Франко, Национального университета «Киево-Могилянская академия», а в последнее время и Киевского национального экономического университета им. В. Гетьмана.

Ответ на вопрос «почему?» достаточно прост — благодаря преподавательскому составу. В частности, преподавательский состав — один из основных критериев для аккредитации вуза.

Как поделился с редакцией заместитель министра юстиции, член Государственной аккредитационной комиссии Владимир Богатырь, на заседании ГАК 2 июля с.г. как раз рассматривался вопрос о корректировании уровня некоторых учебных заведений, в том числе в связи с отсутствием надлежащего преподавательского состава. Сегодня вопрос об уровне преподавательского состава поднят на высший уровень — по распоряжению министра образования и науки за 3 месяца должны быть устранены нарушения, связанные с комплектацией преподавательского состава.

По данным небольшого исследования, проведенного редакцией по юридическим факультетам указанных выше вузов (без учета юридических академий), в основном преподавание дисциплин возлагается на кандидатов юридических наук, доцентов или ассистентов.

Например, на юридическом факультете в КНЭУ преподает только два профессора. На факультете — один доктор юридических наук. А основное количество преподавателей — доценты, кандидаты юридических наук. Впрочем, для молодого факультета (15 лет) это, наверное, нормально, ведь профессоров за такое время не вырастишь.

Но профессоров и в штате НаУКМА, которая славится своим преподавательским составом, также немного — трое. Зато внештатных и именитых — больше в разы.

На юридическом факультете ЛНУ им. И. Франко преподают 7 профессоров. А в КНУ им. Т. Шевченко, даже после ухода значительной части профессорского состава, связанного со сменой декана факультета, все равно насчитывается аж 16.

К слову, стоит отметить, что сегодня, по словам Владимира Богатыря, в ГАК поднимается вопрос о том, что «экономику читают физики». Это, по его мнению, не является правильным ни с точки зрения просветительской, ни с точки зрения здравого смысла. То есть профессора на юридических факультетах должны быть профессорами в отрасли права. Причем существующие требования по количеству профессоров формальны. Но все же, как отмечает г-н Богатырь, вузам крайне желательно иметь профессоров на каждой из кафедр по профессиональной дисциплине. Один-два «профильных» профессора являются большим залогом качества образования, чем формально десять на весь вуз.

Стоит отметить, что недавно в КНУ им. Т. Шевченко состоялся круглый стол по вопросам высшего юридического образования, на котором обсуждался вопрос о реформировании высшего юридического образования с участием классических высших учебных заведений в этом процессе. Возможно, вслед за опытом Российской Федерации на Украине вопрос качества подготовки юристов тоже поднимется на государственный уровень.

Свой «День» эксперты ждали 96 лет!

10 июня 2009 года Президентом Укра­ины Виктором Андреевичем Ющенко издан Указ об учреждении в нашем государстве профессионального праздника «День судебного эксперта», датой празднования которого определено 4 июля.

http://yurpractika.com/article.php?id=100097435

4 липня — День судового експерта.

Це свято встановив своїм Указом від 10 червня 2009 року Президент України Віктор Ющенко. Чому саме 4 липня? Бо ця дата безпосередньо пов’язана з історичним аспектом офіційного започаткування судово-експертної діяльності на теренах сучасної України. Історія появи таких фахівців як судові експерти, має глибоке коріння. З метою захисту суспільства від злочинних посягань наприкінці XIX століття вчені створили нову галузь знань, яку австрійськиий судовиий слідчий, а згодом викладач університету Ганс Грос назвав криміналістикою (від латин. krimen — злочин).

Володимир БОГАТИР, заступника міністра юстиції, голова Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України:

Нині чисельність професійних судових експертів у нашій країні налічує близько десяти тисяч висококваліфікованих фахівців, більше половини з яких — приватні експерти. Вони щорічно проводять понад мільйон судових експертиз за 70 напрямами з різних галузей знань.

Міністерству юстиції України підпорядковані вісім науково-дослідних установ судових експертиз, розташованих у різних регіонах країни. Поряд з установами Мін’юсту діють експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Державної прикордонної служби, а також експертні установи Міністерства охорони здоров’я, що проводять судово-медичні та судово-психіатричні експертизи. Судові експерти працюють не лише в державних установах, а й самостійно на професійній основі займаються судово-експертною діяльністю (приватні експерти), які у більшості проводять судові експертизи у цивільних та господарських справах та роблять значний внесок у захист прав і свобод громадянина і людини.

Приватними експертами створено Всеукраїнську громадську організацію "Союз експертів України", яка протягом 12 років надає методичну допомогу молодим експертним кадрам та вживає заходів щодо поширення серед експертної спільноти високоморальних принципів чесності, порядності і об’єктивності під час надання експертних висновків.

Судова експертиза є одним із засобів боротьби із злочинністю, а також захисту прав і свобод громадян. Професія судового експерта є унікальною за своїм змістомta. З одного боку, його професійний статус полягає у проведенні із застосуванням своїх спеціальних знань (з практично необмеженого кола питань — науки, техніки, ремесла тощо) науково обґрунтованого дослідження для встановлення фактів, що мають доказове значення під час розслідування та розгляду справ у судах, з іншого — він набуває статусу процесуальної особи під час надання висновку експерта і таким чином у своїй професійній діяльності поєднує статус фахівця з відповідної галузі знань, науковця та процесуальної особи.

Започаткування такого свята є свідченням уваги, яку держава приділяє всім, хто обрав для себе важливу справу, пов’язану з великою відповідальністю в ім’я законності, справедливості, гуманізму, захисту прав і свобод людини.

З нагоди професійного свята "Дня судового експерта", яке цього року відзначається вперше, хочеться побажати всім представникам цієї поважної професії подальших успіхів, професійних здобутків міцного здоров’я, щастя, творчої наснаги і оптимізму. Щоб Ваш професіоналізм, відданість роботі, принциповість завжди були запорукою у встановленні справедливості та зміцненні законності у захисті інтересів держави і суспільства.

Нехай удача та професійні успіхи будуть вашими постійними супутниками у житті.

Газета "Юридичний Вісник України"

http://www.minjust.gov.ua/0/21119

Професія судового експерта - унікальна

Сьогодні вперше в Україні відзначається професійне свято "День судового експерта". Указ про встановлення його 10 червня видав Президент Віктор Ющенко. Заступник міністра юстиції Володимир Богатир зауважив, що ця дата пов'язана з історичним аспектом офіційного започаткування судово-експертної діяльності на території сучасної України. Адже 4 липня 1913 року Державна Рада та Державна Дума тодішньої імперії схвалили закон "Про заснування кабінетів науково-судової експертизи у містах Москві, Києві та Одесі".

- Також українська держава була першою на теренах колишнього СРСР, яка прийняла Закон "Про судову експертизу", він датований 25 лютого 1994 року, - зазначив Володимир Богатир. - Нині судовими експертами щороку проводиться майже мільйон експертиз за 70 напрямками з різних галузей. В Україні працює майже десять тисяч висококваліфікованих фахівців - професійних судових експертів, серед яких понад 50 відсотків - приватні експерти.

Міністерству юстиції підпорядковані вісім науково-дослідних установ судових експертиз і їх тринадцять відділень та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Урядовий Кур'єр

http://www.ukurier.gov.ua/index.php?news=1&id=1573

ВІДЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «ПРИЯЗНА АДМІНІСТРАЦІЯ»