среда, 27 апреля 2022 г.

В очікуванні обіцяної методики. Який порядок обстеження, визначення шкоди та грошової компенсації, завданої збройною агресією?

.

ВОЛОДИМИР БОГАТИР, АДВОКАТ, ЗАСЛУЖЕНИЙ ЮРИСТ УКРАЇНИ

Питання відновлення та компенсації постраждалим власникам знищеного та пошкодженого майна під час триваючої військової агресії має важливе значення для соціального та економічного відновлення країни.

Держава, бізнес та юридична спільнота активно обговорюють процедури та шляхи післявоєнного відновлення: від пошуку коштів, спрямованих на відновлення об’єктів критичної інфраструктури по всій Україні до практичних інструментів та способів фіксації шкоди, завданої майну українців російською збройною агресією. На сьогоднішній день працює застосунок «Дія» і в зруйнованих містах працюють експерти та правоохоронці. Кабмін ухвалює відповідні постанови, парламентарі реєструють відповідні законопроекти, при Президентові створено міжвідомчу Національну раду з відновлення України від наслідків війни … Втім в умовах війні фінансові можливості держави, зокрема бюджетних коштів та спеціально створених фондів наразі є абсолютно невизначеними. Це варто мати на увазі, оцінюючи реальність компенсації втрат державою та строки її отримання.

Кримінально-правовий ухил

Робота правоохоронців спрямована на збір, документування та оприлюднення інформації про воєнні злочини вчинені країною агресором. Зокрема, завдані бойовими діями втрати, в першу чергу – людські. Констатуємо, що на даному етапі триває саме активна стадія збирання та фіксації доказів в рамках кримінально-правових процедур. Саме з цією метою Офісом Генпрокурора був створений хаб«warcrimes.gov.ua», до наповнення якого закликали як пересічних громадян, так і професійних юристів. Офіс Президента зосередив збір фактів про порушення Російською Федерацією прав людини на міжурядовій онлайн-платформі «humanrights.gov.ua» (для подальшого захисту та представництва України в Європейському суді з прав людини та Міжнародному суді ООН).

Кабінет Міністрів України Постановою № 326 від 20.03.2022 року затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цим документом було закріплено 15 можливих напрямів визначення шкоди та збитків: людські, військові, економічні втрати, втрати житлового фонду і об’єктів ЖКГ, земельного, лісового фонду, надр, акваторії, збитки природно-заповідного фонду, втрати енегро- та інфраструктури, культурної спадщини, економічні втрати підприємств, установ та організацій. Також в межах кожного з напрямів названі відповідні показники.

Так, в частині втрат житлового фонду декларуються як показники:

- вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;

- фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду;

- фактичні витрати на здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано;

- вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;

- вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Також КМУ вказаною Постановою встановив, як один із напрямів визначення шкоди та збитків – економічні втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна. Основними показниками щодо оцінки є:

- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;

- упущена вигода;

- втрати від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, в частині визначення економічних втрат підприємств приватної форми власності своїм листом від 18.04.2022 року Директор департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації Ігор Аксенов зазначив, що в межах області втрати будуть визначатися обласними військовими адміністраціями на підставі спеціальної методики після її розроблення та затвердженням в установленому порядку спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції. Отже, відповідний механізм по відшкодуванню запрацює після розроблення спеціальної методики. І це важливе питання для постраждалих Київщини, де за попередніми підрахунками вже встановлено, що загинуло 1084 наших співгромадян в більшості від вогнепальної зброї, 2541 будівля ушкоджена з них 726 зруйновано повністю і 1815 частково ушкоджено.

Мінреінтеграції у своєму листі від 22.04.2022 року підтвердило, що триває підготовка відповідної методики, яка стане основою для обліку та оцінки збитків за зруйноване житло.

Одними з ключових елементів для отримання грошової компенсації пошкодженого/втраченого нерухомого майна є факт перебування такого майна:

- у власності постраждалої особи;

- на контрольованих Україною територіях;

- руйнація такого майна внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією.

Водночас, згідно із Порядком, визначення шкоди та обсягу збитків повинно здійснюватися відповідно до методики, якої як вже зазначалося – наразі немає. Методику ще повинен розробити і затвердити Мінрегіон. Уряд дав йому для цього шість місяців (до кінця вересня 2022 року). Але навіть у разі наявності методики, слід розуміти, що Порядок лише допоможе визначити розмір шкоди, але не отримати відшкодування і це буде першим кроком.

Після звільнення Київської області правоохоронці разом із будівельними експертами та вибухотехніками оперативно фіксували факти руйнацій та пошкоджень майна як докази збройної агресії. Зрозуміло, що в режимі обмеженого часу та надвеликого обсягу руйнувань ретельна фіксація пошкоджених об’єктів неможлива, а такі обставини у майбутньому можуть прямо вплинути на грошову оцінку компенсації кожного окремого власника.

Ця робота у своїй сукупності в контексті захисту країни безумовно є надважливою. Вона дає можливість сформулювати і озвучити приблизні збитки, завдані нашій країні, для представлення міжнародній спільноті та формування макроекономічних показників. Так, за останніми даними Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у довгостроковій перспективі відбудова та відновлення України коштуватимещонайменше 600 млрд доларів, а ВВП цього року може впасти від 30 до 50%.

Варіативність дій

Попри відсутність затвердженої методики, варто вже зараз активно діяти та звертатися до місцевих органів виконавчої влади із відповідною заявою про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією (з метою фіксації руйнувань/пошкоджень об’єкту нерухомості). На момент створення відповідної комісії при виконавчому органі місцевої ради заява вже буде знаходитися у них і автоматично має бути розглянута. Слід пам’ятати, що до такої заяви необхідно додати:

- копію документу, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомості;

- копію паспорту та ідентифікаційного коду особи власника;

- та за можливості, долучити зроблені фото-знімки.

Не буде зайвим самостійно скласти Акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку/квартири) до якого долучити деталізовано зроблені фото пошкоджень/руйнацій у присутності свідків (якими, наприклад, можуть бути сусіди). Такий документ може стати у нагоді в майбутньому, у разі якщо протягом тривалого періоду часу представники комісії так і не з’являться для складення офіційного акту. Наприклад, в багатьох постраждалих містах активну участь в допомозі фіксації руйнувань приймають місцеві депутати та громади.

Чи не єдиним реалізованим кроком у напрямі захисту інтересів громадян є можливість подати заявку про відшкодування шкоди через застосунок «Дія» (сервіс був реалізований Мінцифри наприкінці березня). За його допомогою можна позначити перед державою факт збитків і спробувати описати їх.

Але без належної правової основи зібрана там інформація може виявитися непридатною за обсягом, якістю та формою представлення. Подання через «Дію» також має ряд особливих/проблемних моментів. Непоодинокі випадки, коли через застосунок у розділі «Подати повідомлення про пошкоджене майно» повідомлення не відправляється та/або до нього неможливо завантажити фото пошкоджень.

Питання які потребують відповідей

Заходи, які вживаються державою станом на сьогоднішній день цілісно спрямовані на вирішення проблем громадян, що зазнали майнових втрат від воєнних злочинів. Бо інтереси окремо взятих осіб полягають не у кримінальній площині фіксації злочинів, а у сфері цивільно-правових відносин.

Ключовим аспектом є те, що постраждалі не можуть довго чекати, оскільки допомога потребують негайної допомоги. В будинках в яких зруйновані дахи та вибиті шибки, відновлення треба починати робити вже сьогодні. Інакше пошкоджене майно неодмінно буде далі руйнуватися під впливом природних чинників. З наведених обставин, перед державою формується доволі чітко виражене коло питань, які мають бути вирішені шляхом прийняття та затвердження чіткого алгоритму дій. До базових та першочергових питань можна віднести наступні:

- Чи мають право та чи отримають відшкодування люди, які здійснили ремонт за власний кошт?

- Чимало людей брало кредити під купівлю житла. Якщо воно тепер знищене, як будувати відносини із банком та виключати предмет іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно? Або як діяти у разі часткового пошкодження нерухомого майна, що є об’єктом іпотечного зобов’язання?

- На якій підставі припинити право власності на житло, знищене внаслідок збройної агресії, та внести зміни до відповідного реєстру?

- Що робити з тими пошкодженими чи зруйнованими об’єктами (зокрема, приватними будинками), на які не було оформлено право власності?

Ці та інші практичні питання наразі частково або повністю залишаються не вирішеними.

Проект компенсацій

Відповідний механізм сьогодні лише знаходиться в процесі обговорення. Йдеться про проект Закону України № 7198 від 24.03.2022 року «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», внесений групою народних депутатів та 01.04.2022 року ухвалений за основу.

Документом пропонується передбачити три способи компенсації для громадян:

- Грошова компенсація. Кошти перераховуватимуться отримувачу на поточний рахунок із спеціальним режимом. Порядок відкриття та ведення таких рахунків має встановлювати НБУ.

- Фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна.

- Фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

У будь-якому випадку розмір компенсації або обсяг фінансування визначатиметься за результатами оцінки, заснованій на методиках. А їх ще доведеться додатково розробляти Кабміну.

Сам механізм отримання компенсації передбачає три етапи:

- подання заяви,

- її розгляд комісією при виконавчому органі місцевої ради, а також власне

- ухвалення виконкомом самого рішення.

Вирішальною в цьому проекті є робота комісії, яка має встановити наявність підстав для отримання компенсації, зібрати документи, обстежити можливості відновлення об’єкта нерухомого майна, оцінити вартість відновлення пошкодженого об’єкта, визначити розмір компенсації. Аби забезпечити збір, накопичення, облік, обробку, зберігання інформації та документів про пошкоджене та знищене майно, а також про постраждалих власників та прийняті рішення, вестиметься окремий реєстр.

Periculum in mora

Триваюча війна не сприяє швидкому розробленню та запуску ефективних механізмів проведення обстежень, методик визначення шкоди та збитків з метою грошової компенсації. Про це свідчать кілька суттєвих ознак.

По-перше, парламентарі, нажаль, не розглянули проект № 7198. За умов воєнного стану, коли деякі закони ухвалюються в цілому на наступний день після реєстрації їхніх проектів, питання компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна громадян поки що немає подальшого руху у парламенті. На початку квітня проект закону було лише прийнято за основу. Щоправда, є об’єктивна необхідність доопрацювання його тексту та ключових положень.

По-друге, у проекті закону містяться деякі технічні неточності, які додають правової невизначеності механізму, що ним встановлюється. Під час його реалізації це може мати незрозумілі та двозначні наслідки. Так, в Головному науково-експертному управлінні Апарату ВР звернули увагу на плутанину з базовими поняттями, «відшкодування шкоди» та «компенсація», які довільно вживаються у проекті. Експерти нагадали, що в цивільному праві між ними є суттєва різниця: відшкодування має здійснюватися винною особою у повному обсязі із доведенням вини і неправомірності вчинених дій, а компенсація – за згодою сторін у встановлених (в тому числі суб’єктами владних повноважень) обсягах.  

Тож у випадку знищення майна через активні бойові дії доцільно було б говорити лише про повне відшкодування шкоди, завданої громадянам. Водночас, проектом передбачається граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна, який не може перевищувати вартості 150 кв. м. за один об’єкт нерухомого майна. Хоча при цьому проект містить норму, за якою одночасно з отриманням компенсації її отримувач повинен укласти договір про відступлення Україні права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна.

По-третє, навіть за умов швидкого ухвалення, Закон набере чинності лише через два місяці після його офіційного опублікування. Це передбачається Прикінцевими та перехідними положеннями. За цей період мають бути відкориговані підзаконні нормативно-правові акти. Також лише протягом місяця після публікації Кабмін визначатиме план заходів з реалізації норм, а також готуватиме зміни до інших законів, спрямовані на забезпечення компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Чи варто подавати до суду відповідні позови та чи зможуть вони пришвидшити отримання компенсації?

Такі оцінки є доволі суб’єктивними. Але завжди слід виходити від реальної юридичної доцільності тієї чи іншої процесуальної дії на певному етапі її ініціювання та проведення. Очевидно, що в умовах сьогодення, за відсутності чіткої нормативно-правової регламентації механізму відшкодування завданої шкоди, в умовах активно триваючої фази військових дій та нестабільної роботи судової гілки державної влади – від таких дій варто утриматися та спрямувати всі зусилля на фіксацію та документацію таких фактів. І вже надалі, враховуючи прийняття законодавчої бази і розумні строки передбачені нею на проведення такої компенсації, приймати зважене рішення. Також слід пам’ятати, що судові процеси не завжди можуть пришвидшити процес вирішення питання, а й затягнути його…

Висновки

Отже, якщо відмежуватися від політичних заяв та благих намірів чиновників, можна впевнено стверджувати, що проблема фіксації та подальшої компенсації пошкодженого та знищеного майна пересічних громадян знаходиться серед пріоритетних тем державного порядку денного. Проте, очевидною є необхідність у терміновому доопрацюванні та прийнятті законодавчих положень, якими окреслене коло питань якнайшвидше буде вирішено. Адже у гіршому випадку, запуск механізму фіксації втрат/пошкоджень приватного майна доведеться чекати щонайменше півроку, чого, на жаль, не дозволяють ті життєві обставини в яких опинилися багато українських родин...