Роль аудиту в економіці, подолання корупції та браку прозорості, вимоги суворого дотримання існуючих норм та законів, потреба в більш ефективному співробітництві з регуляторами, економіка аудиту під час кризи, пропорційне та справедливе обмеження відповідальності аудиторів – ось основні теми, що обговорювалися під час публічної дискусії «Майбутнє аудиту», організованої АССА (Асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів – міжнародною організацією професійних бухгалтерів) 27 січня 2010 р. в Києві. АССА ініціювала це обговорення зважаючи на зростаючу цікавість громадськості до роботи аудиторів в нинішніх економічних умовах.
В обговоренні приймали участь представники зацікавлених сторін аудиторської професії України, в тому числі представники Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, аудиторських компаній «Великої четвірки», Світового Банку, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства юстиції, представники професії та бізнесу.
Стів Прідді (Steve Priddy), директор з технічної політики і досліджень АССА, зазначив: «Об’єктивність та справедливість аудиту зміцнює довіру та сприяє розвитку ефективних ринків. У зв’язку з економічною кризою та існуючими економічними умовами професії аудитора та зацікавленим сторонам доводиться долати численні труднощі. В усьому світі економіка підривається корпоративною корупцією, тому важливо переосмислити майбутнє аудиту, та, що дуже важливо, розуміння суспільством його ролі для економіки».
«Україна має прийняти МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності) в якості стандартів бухгалтерського обліку. Немає особливої необхідності в окремих стандартах. Аудит відіграє важливу роль у відродженні України після фінансової кризи, забезпечуючи достовірне розкриття інформації для бізнесу», – говорить Володимир Вахт, член АССА, керуючий партнер компанії Deloitte&Touche в Україні. – «Для розвитку українському бізнесу необхідний робочий капітал. Набагато складніше та дорожче отримати його в Україні, ніж на міжнародних ринках. Щоб потрапити на ці ринки, ключовим фактором є прозорість та достовірність фінансової звітності».
За словами Володимира Вахта, головний ризик для професії аудитора в Україні зараз – тенденція до зниження платоспроможного попиту на аудиторські послуги. Зниження показників не дозволяє інвестувати в контроль якості та підвищення кваліфікації співробітників. Проте в умовах економічного спаду вдалося зберегти кадровий потенціал висококваліфікованих спеціалістів.
Джері Парфіт (Gerry Parfitt), партнер з аудиту компанії KPMG в Україні, припускає, що професія доклала недостатньо зусиль, щоб зменшити рівень корупції та забезпечити прозорість. «Що б я хотів бачити в Україні, так це прозорість, коли громадськість та підприємства призначають аудиторів, щоб забезпечити прозорість бізнесу. У Великобританії кожна компанія має щорічно надати свою звітність до спеціального реєстру. Це публічний документ, який легко доступний в Інтернеті».
Пан Парфіт також вважає, що оскільки ми зараз живемо в епоху Інтернету, компаніям слід щомісяця розміщати свою звітність в мережі, а аудиторам в усьому світі слід розробити певну концепцію підтвердження цих щомісячних результатів.
Віктор Суслов, голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, підняв питання щодо конфлікту інтересів, який виникає у відносинах між аудитором та компанією: «Хто платить, той і замовляє музику. Одна справа, коли аудит замовляють акціонери. В цьому випадку результати перевірки будуть більш достовірними. Чого не можна сказати про ті випадки, коли аудит замовляє менеджмент компанії – адже хочеться гарно виглядати в очах акціонерів, для цього підбирається відповідний аудитор. Всі 40 страхових компаній, що нещодавно були виключені з реєстру через фінансові складнощі, мали позитивний аудиторський висновок».
«На 1 січня 2009 р. в реєстрі нараховувалося 1300 сертифікованих аудиторських компаній. Зараз – всього 958, чверть з них залишила ринок. Причина є простою – ми почали контролювати підтвердження аудиторами завідомо невірної звітності, а також тісно співпрацювати з Аудиторською палатою України», – відзначив пан Суслов.
Михайло Крапивко, віце-президент Спілки аудиторів України, говорив про розширення ролі аудитора: «Власнику компанії потрібний висновок, підготовлений не за вимогами регулятора, а відповідно до стандартів аудиту. Аудитор має не переписати цифри, а сказати: ось це розкрито достовірно, ось тут у мене є сумніви, а ось на це я хотів би звернути увагу».
В ході обговорення діяльності з інтеграції до ЄС, Володимир Богатир, заступник міністра юстиції України заявив: «Впровадження МСФО є пріоритетним напрямком діяльності Міністерства юстиції. Міністерство розробляє щорічні рекомендації щодо приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС з бухгалтерського обліку. Ми також здійснюємо моніторинг процесу імплементації українського законодавства, розробленого відповідно до законодавства ЄС. Питання фінансової звітності знайшли відображення в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, в рамках якої на Україну покладається зобов’язання привести своє законодавство у відповідність до міжнародних стандартів. Спільно з Міністерством фінансів ми розглядаємо можливість перекладу МСФО на українську мову для підприємств малого та середнього бізнесу, що дозволить підвищити прозорість звітності цих українських підприємств».
За словами Анжели Пригожиної, старшого спеціаліста фінансового сектору представництва Світового Банку в Україні, Україна не зможе подолати кризу, якщо не забезпечить більшу прозорість та не зміцнить свою конкурентоспроможність.
«Якість бухгалтерського обліку та аудиту є ключовими складовими прозорості та конкурентоспроможності. Є країни, що не мають своїх ресурсів, таких як нафта, земля, зерно. Проте вони залишаються конкурентоспроможними, оскільки грають за правилами. Відвертість та прозорість – це перший крок до підвищення конкурентоспроможності. Наївно вважати, що ринок в Україні підвищить попит на якісний аудит та якісну звітність, адже сам ринок приховує інформацію з метою взяти участь в перерозподілі державних або приватних ресурсів в умовах кризи», – зазначила Анжела Пригожина.
Пані Пригожина також вказала на необхідність тісної співпраці всіх регуляторів, що стосується моніторингу аудиту, шляхом створення єдиного реєстру та «чорного списку», а також суворого покарання за неетичну та непрофесійну поведінку.
Іван Нестеренко, голова Аудиторської палати України, також вважає, що публічність та прозорість є ключовими факторами в боротьбі з корупцією в аудиторській сфері. «Необхідно публікувати не лише звітність компанії, а й аудиторські висновки», – сказав пан Нестеренко.
Дмитро Олексієнко, член ради Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ), підкреслив важливість дій, спрямованих проти низькоякісних аудиторських послуг, зумовлених низькими бар’єрами доступу на ринок. Вітм, він також відзначив, що ринок аудиту в умовах кризи необхідно скоріше розширювати, ніж звужувати.
Заступнику Міністра юстиції Богатирю В.В., Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України забезпечити протягом 2010 року:
