Растет потребность в адвокатах, практикующих в уголовном праве

Партнер международной юридической компании FINECO Владимир Богатырь поделился с ЮРЛИГОЙ своим видением развития практик на рынке юридических услуг Украины.

По словам партнера FINECO, за последнее время произошла определенная ротация юристов в юридических фирмах. «Перемещения, которые произошли, говорят о том, что растут сами юристы, кто-то в стоимости, кто-то в амбициях, а кто-то ищет комфортную команду. Безусловно, тяжело большим фирмам, имеющим достаточно большую структуру расходов и устоявшихся практик, однако есть и успешные команды, готовые отвечать требованиям на рынке», - отмечает юрист. При этом он считает позитивным фактором то, что все так динамично меняется.

Что касается юридических практик, то, по словам юриста, уже несколько лет мы можем наблюдать за изменением лидирующих практик.

«Я бы назвал эту тенденцию закономерной и отражающей требования экономики. Справедливо заметить, что, в зависимости от возможности отвечать на новые запросы и вызовы рынка, меняются его лидеры», - комментирует Владимир Богатырь. Несмотря на то, что уровень доверия к судебной системе не возрастает, уходят в прошлое времена, когда крупные, особенно иностранные юридические фирмы говорили о том, что судиться в Украине и представлять клиента они не будут

Он обращает внимание на то, что сегодня сформировалось около десятка компаний, которые предоставляют достаточно широкий спектр услуг в лидирующих практиках.

При этом юрист отметил возросшую потребность в адвокатах, практикующих в уголовном праве. Речь идет об экономических составах преступлений. «Безусловно, это будет способствовать повышению престижа адвокатуры во всех ее проявлениях. В целом, доля судебной практики возросла. При этом в наиболее выгодной ситуации находятся юридические компании, которые могут вести и обслуживать споры клиента в различных юрисдикциях», - считает Владимир Богатырь.

По его словам, несмотря на то, что уровень доверия к судебной системе не возрастает, уходят в прошлое времена, когда крупные, особенно иностранные юридические фирмы говорили о том, что судиться в Украине и представлять клиента они не будут. «Теперь на место тех, кто не хочет развивать какую-либо практику, приходят конкуренты. Этот пример свидетельствует о формировании нормального рынка юридических услуг»,- считает партнер FINECO.

В свою очередь юрист отметил, что он бы выделял не перспективные практики, а перспективных юристов. «Это хорошо образованные юристы, постоянно повышающие свой профессиональный уровень и стремящиеся к успеху. Сегодня необходимо отчасти быть готовым сметить отрасль практики для того чтобы соответствовать рынку и быть востребованным», - рассуждает Владимир Богатырь.

Что касается того, как последние события в стране и нормативные изменения повлияли на работу юристов, то партнер FINECO считает, что в определенных сферах, например, строительстве, произошло упрощение разрешительных процедур.

«В то же время, надуманной и перегретой, на мой взгляд, является тема с защитой баз персональных данных. Конечно, позитивным является регулирование государством этой отрасли, но использованный подход по запугиванию административной ответственностью и последующей ее отменой-переносом - способствовали созданию ненужного ажиотажа. Некоторые юристы в порыве этого ажиотажа увидели, в созданной проблеме, целую практику, что преждевременно», - отмечает Владимир Богатырь.

При этом он рассказал о влиянии реформ, проводимых в государстве, на рынок юридических услуг. «Безусловно, поскольку происходят изменения в регулировании бизнеса, то такие изменения отражаются и на рынке юридических услуг», - рассуждает юрист.

«Происходит также подготовка и к достаточно серьезным изменениям уголовно-процессуального законодательства, на которые я, как и многие адвокаты, возлагаю большие надежды», - отметил Владимир Богатырь. По его словам, за последнее время создано ряд совещательных органов при Президенте Украины, которые призваны подготовить измерения в сфере адвокатуры, прокуратуры, идет процесс реформирования судебной системы, законодательства регулирующего деятельность общественных организаций и правового фундамента - Конституции.

«К сожалению, понять к чему это все приведет, мы сможем только со временем, но готовность власти проводить изменения говорит о том, что состояние общества, экономики и права в нынешнем виде никого не устраивают», - рассуждает юрист. 

 Кристина Венгриняк

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/1/30/56007.htm#comments

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 32/2012 Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 32/2012

Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні

З метою забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації державної політики, спрямованої на формування сприятливого середовища для дальшого становлення в Україні громадянського суспільства, налагодження ефективного механізму взаємодії його інститутів з державними органами та органами місцевого самоврядування на засадах партнерства та взаємної відповідальності, досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина, керуючись частиною другою статті 102, пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України, постановляю:

1. Утворити Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства (далі – Координаційна рада) як допоміжний орган при Президентові України.

2. Призначити CТАВНІЙЧУК Марину Іванівну – Радника Президента України – Керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України головою Координаційної ради.

3. Затвердити такі, що додаються:

Положення про Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства;

персональний склад Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства.

4. Національному інституту стратегічних досліджень із залученням представників інститутів громадянського суспільства підготувати доповідь про стан розвитку громадянського суспільства в Україні на основі узагальнення результатів досліджень із цих питань та подати її у місячний строк Координаційній раді.

5. Координаційній раді підготувати та внести у місячний строк у встановленому порядку проекти Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та плану першочергових заходів щодо її реалізації.

6. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 15 вересня 2005 року №1276 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»;

статтю 3 Указу Президента України від 9 червня 2008 року №525 «Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів».

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

25 січня 2012 року

---

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 25 січня 2012 року №32/2012

ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства

1. Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства (далі – Координаційна рада) є допоміжним органом при Президентові України, створеним для забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації державної політики та впровадження системних заходів, спрямованих на формування сприятливого середовища для дальшого становлення в Україні громадянського суспільства, підвищення ролі його інститутів у здійсненні державної політики, а також досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина.

2. Координаційна рада у своїй роботі керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.

Координаційна рада вносить з питань, що належать до основних завдань та напрямів її діяльності, пропозиції Президентові України.

3. Основними завданнями Координаційної ради є:

1) розроблення з урахуванням суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні, та кращого світового досвіду концептуальних напрямів та механізмів державного сприяння розвитку громадянського суспільства;

2) підготовка на основі розроблених напрямів та з урахуванням пропозицій державних органів, інститутів громадянського суспільства проекту Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні (далі – Стратегія), проектів плану першочергових заходів і щорічних планів щодо реалізації Стратегії;

3) сприяння проведенню громадських обговорень, наукових конференцій, круглих столів з питань розвитку в Україні громадянського суспільства, забезпечення та захисту прав і свобод людини, а також вивчення громадської думки з питань, віднесених до її відання;

4) здійснення аналізу ефективності реалізації Стратегії, загального моніторингу стану виконання плану першочергових заходів і щорічних планів щодо реалізації Стратегії та підготовка пропозицій з їх коригування;

5) підготовка, розгляд законопроектів щодо сприяння розвитку в Україні громадянського суспільства, які пропонуються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України, проектів актів Президента України у цій сфері та підготовка пропозицій до проектів;

6) участь у підготовці послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

7) сприяння налагодженню ефективної взаємодії державних органів з інститутами громадянського суспільства.

4. Координаційна рада має право:

1) запитувати та одержувати в установленому порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян інформацію, матеріали і документи, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

2) заслуховувати інформацію керівників центральних органів виконавчої влади про стан виконання заходів щодо реалізації Стратегії, виконання плану першочергових заходів і щорічних планів щодо реалізації Стратегії;

3) запрошувати на свої засідання та залучати для обговорення відповідних питань керівників і представників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, а також експертів;

4) утворювати тимчасові експертні та робочі групи для опрацювання окремих питань діяльності Координаційної ради;

5) залучати в разі потреби в установленому порядку до опрацювання окремих питань представників державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також експертів, учених, фахівців;

6) ініціювати проведення громадського обговорення проектів законів України, актів Президента України з питань розвитку в Україні громадянського суспільства;

7) ініціювати проведення конференцій, круглих столів, дискусій, нарад з питань, віднесених до її відання.

5. Координаційна рада у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, Апаратом Ради національної безпеки і оборони України, органами Верховної Ради України та її Апаратом, Кабінетом Міністрів України та його Секретаріатом, центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, науковими та іншими установами, організаціями, а також із відповідними органами інших держав і міжнародних організацій.

6. Координаційна рада утворюється у складі голови Координаційної ради та інших членів, які беруть участь в її роботі на громадських засадах.

Персональний склад Координаційної ради затверджується Президентом України. У разі потреби голова Координаційної ради вносить Президентові України пропозиції про зміни до персонального складу Координаційної ради.

7. Голова Координаційної ради:

1) здійснює загальне керівництво діяльністю Координаційної ради, визначає порядок її роботи та скликає і головує на засіданнях Координаційної ради;

2) забезпечує організацію діяльності Координаційної ради, підготовку з урахуванням пропозицій членів Координаційної ради, державних органів, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства планів її роботи, питань порядку денного засідань Координаційної ради;

3) здійснює моніторинг реалізації рішень Координаційної ради та регулярно (не рідше одного разу на квартал) інформує Президента України про хід їх реалізації;

4) представляє Координаційну раду у взаємодії з іншими органами, організаціями.

8. Основною організаційною формою роботи Координаційної ради є засідання, які проводяться за потребою, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання Координаційної ради є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від її складу.

9. Засідання Координаційної ради є відкритими і гласними.

Відкритість засідань Координаційної ради забезпечується шляхом створення умов для присутності на них представників засобів масової інформації, гласність – шляхом розміщення інформації про діяльність Координаційної ради, підготовлених нею матеріалів на веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України.

Координаційна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність.

10. Рішення Координаційної ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Координаційної ради.

Рішення Координаційної ради оформлюється протоколом, який підписується головою Координаційної ради.

У разі необхідності Координаційна рада подає пропозиції щодо видання в установленому порядку актів Президента України, надання Главою держави доручень, внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України відповідних законопроектів.

11. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Координаційної ради здійснюється Адміністрацією Президента України, Державним управлінням справами.

12. Координаційна рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

Глава Адміністрації Президента України 

С.ЛЬОВОЧКІН

---

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 25 січня 2012 року №32/2012

СКЛАД
Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства

СТАВНІЙЧУК Марина Іванівна – Радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, голова Координаційної ради

БИСТРИЦЬКИЙ Євген Костянтинович – виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», м.Київ (за згодою)

БЛИЗНЮК Анатолій Михайлович – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

БОГАТИР Володимир Вікторович – президент Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Український молодіжний правничий союз», м.Київ (за згодою)

БОНДАРЕНКО Олена Анатоліївна – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (за згодою)

БУГАЙ Денис Володимирович – член правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», м.Київ (за згодою)

ВИШИВАНЮК Михайло Васильович – голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації

ДЕМЧИШЕН Василь Васильович – голова підкомітету з питань державного будівництва Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (за згодою)

ЄМЕЛЬЯНОВА Інна Іванівна – перший заступник Міністра юстиції України

ЄРМОЛАЄВ Андрій Васильович – директор Національного інституту стратегічних досліджень

ЗАБОЛОТНИЙ Анатолій Олександрович – директор благодійного фонду «Розвиток України», м.Київ (за згодою)

ЗАРУБІНСЬКИЙ Олег Олександрович – голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (за згодою)

ІВАНЕСКО Денис Сергійович – Керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України

КОГУТ Ігор Олегович – голова ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», м.Київ (за згодою)

КОПАТЬКО Євген Едуардович – засновник компанії «Research & Branding Group», м.Київ (за згодою)

КРУПНИК Андрій Семенович – виконуючий обов'язки голови  Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення», директор громадської організації «Одеський суспільний інститут соціальних технологій» (за згодою)

КУЛИК Віталій Олександрович – заступник Керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України

КУПРІЙ Володимир Олександрович – виконавчий директор благодійного фонду «Творчий центр ТЦК», м.Київ (за згодою)

КУРДІНОВИЧ Олександр В'ячеславович – Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України

ЛАРІН Сергій Миколайович – голова Кіровоградської обласної державної адміністрації

ЛАЦИБА Максим Валерійович – керівник програм громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень», м.Київ (за згодою)

ЛІБАНОВА Елла Марленівна – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України (за згодою)

ЛЯХ Тетяна Леонідівна – заступник голови Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», м.Київ (за згодою)

МАЗУРЧАК Олександр Володимирович – перший заступник голови Київської міської державної адміністрації

МАЛЬКОВА Тамара Михайлівна – директор Міжнародної благодійної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє», м.Київ (за згодою)

МІНАКОВ Михайло Анатолійович  – президент Міжнародної громадської організації «Фонд якісної політики», м.Київ (за згодою)

МІРОШНИЧЕНКО Юрій Романович – народний депутат України, Представник Президента України у Верховній Раді України (за згодою)

МУДРАК Лариса Михайлівна – заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

МЯРКОВСЬКИЙ Анатолій Іванович – перший заступник Міністра фінансів України

НАДРАГА Василь Іванович – перший заступник Міністра соціальної політики України

ПІТЦИК Мирослав Васильович – віце-президент Асоціації міст України з виконавчої роботи (за згодою)

СЕМЧЕНКО Ольга Владиславівна – директор Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Державної податкової служби України

СУЛІМА Євген Миколайович – перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України

ТАТУСЯК Сергій Пилипович – голова Вінницької обласної ради (за згодою)

ТИМОЩУК Віктор Павлович – заступник голови правління громадської організації Центр політико-правових реформ, м.Київ (за згодою)

ТОЛКОВАНОВ В'ячеслав Вікторович – Голова Національного агентства України з питань державної служби

ФЕСЕНКО Володимир В'ячеславович  – голова правління громадської організації «Центр прикладних політичних досліджень «Пента», м.Київ (за згодою)

ФІНЬКО Антон Євгенович – науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, експерт громадської організації «Київський центр політичних досліджень та конфліктології» (за згодою)

ЧЕПАК Дарія Олександрівна – Прес-секретар Президента України

ЧЕРНОВ Сергій Іванович – голова Харківської обласної ради, президент Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Української асоціації районних та обласних рад» (за згодою)

ШЕРЕМБЕЙ Дмитро Олегович – заступник голови координаційної ради Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», м.Київ (за згодою)

ШИШАЦЬКИЙ Андрій Володимирович – голова Донецької обласної державної адміністрації

ЯЦКІВ Тетяна Геннадіївна – керівник програм правової підтримки громадської організації «Центр громадської адвокатури», м.Львів (за згодою).

Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

http://www.president.gov.ua/documents/14412.html?PrintVersion

FUNDGP.COM: Нове експертне опитування: чи вдасться судовій гілці утримати свою часткову автономію?

FUNDGP.COM: Нове експертне опитування: чи вдасться судовій гілці утримати свою часткову автономію?

Володимир Богатир:

Сучасна адміністративна реформа нагадує «досліди», які проводять над країною. Адміністративний апарат майже зруйновано і нічого не запропоновано на заміну. Проблема в тому, що конституційними, виборчими і судовими реформами займаються здебільшого фізики, отже і досліди вдаються відповідні. Не можна не пригадати в цьому зв'язку і анекдот:

— В чому сила, брат?

— У грошах.

— Ось і мій брат каже, що в грошах! А сила - вона в ньютонах!

Піднята тематика зобов'язує відповісти, що сила в законі. Власне кожен має займатись своєю справою і мати до цього не лише формальне відношення, а і внутрішнє устремління, хист якщо хочете.

Якщо серйозно, то необхідно зазначити, що Верховний Суд України ніколи не був поза вертикалями влади, починаючи хоча б з призначення самих суддів Верховного Суду України, їх кількості після чергового реформування, їх матеріального та пенсійного забезпечення, про яке так часто згадують пенсійні реформатори та й власне найголовніше - повноважень Верховного Суду України.

Увага до реформування судової системи прикута як в Україні, так і за її межами. Варта уваги на позиція Венеціанської комісії і управління юстиції та людської гідності у межах Генерального директорату з прав людини і дотримання законності Ради Європи. Експерти зокрема зазначили, що Верховний суд втратив, завдяки розпочатій судовій реформі, велику частину своєї юрисдикції, і позицію найвищого судового органу у системі судів. Чи є «політичне» у Верховному Суді України? Безумовно. Видатний німецький правознавець Карл Шмітт стверджував, що будь-який вид діяльності може взяти на себе політичний вимір. Слід визнати, що вся судова система, останні роки значною мірою знаходиться під впливом політики.

Однією з основних претензій на адресу чинного Закону у висновку Венеціанської Комісії було різке скорочення компетенції Верховного суду. Цей аспект змінився в новому проекті, де Верховний суд має відновити деякі з його попередніх повноважень. Дійсно, згідно з проектом, Верховний суд матиме право розгляду справ у разі неоднакового застосування судами положення закону в аналогічних правових відносинах, не тільки як в даний час норм матеріального права, а також щодо норм процесуального права; нове повноваження також буде стосуватись перегляду справ у випадку застосування закону, що суперечить Конституції. Верховний суд також отримає право вирішувати спори щодо юрисдикції між різними типами юрисдикції.

Конституційного вирішення потребує питання кількості рівнів судів в Україні. Як адвокат, вважаю неприпустимим розгляд під час касаційного оскарження справ за відсутністю сторін.

Очевидно, реформа підганяється під кон'юнктуру складу Верховного Суду, а точніше кандидатів на посаду його Голови, зокрема це підтверджують останні ініціативи щодо повернення повноважень Верховному Суду України.

Подив викликають в юристів парламентські нововведення щодо обмеження рішень, що включаються до Єдиного державного реєстру судових рішень. А як же забезпечення відкритості судового розгляду? Питань більше ніж відповідей, питань фахових.

Питання в тому чи готові судді, а не лише той чи інший кандидат на посаду Голови, бути форвардом незалежної гілки влади. Нагадаю, що багато хто з числа цих суддів віддав перевагу спокійним та комфортним умовам праці у Вищому спеціалізованому суді. Ситуація навіває приклад літописної «Повісті временних літ»:

І сказали собі: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами і судив по праву». І пішли за море до варягів...

Чи воліють судді, які мають обрати Голову посилення своєї незалежності, чи вони воліють комфортного життя? Це питання їх внутрішнього світогляду, а не «владної вертикалі» чи партійного інтересу, для управління змінами необхідно брати відповідальність і бути лідером. Чи є сили у Верховного Суду України для якісного оновлення та провадження якісного судочинства — покаже час.

Відбулась Шоста щорічна конференція Української школи політичних студій

5-6 листопада в Києві відбулась Шоста щорічна конференція Української школи політичних студій,одного з найуспішніших мережево-освітніх проектів України. За шість років свого існування Школі вдалось об’єднати в межах єдиної великої спільноти більше 200 представників успішної молоді з різних сфер – держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів та громадських діячів. Цього року Спільнота Школи поповнилась ще 30 випускниками проекту, які стали членами Асоціації випускників. Частина з них вже долучилась до реалізації проектів та ініціатив, започаткованих як Школою, так і її випускниками. Всі цьогорічні випускники стали учасниками широкоформатних дискусій, ділилися думками з приводу сучасної суспільно-політичної реальності, окреслювали наявні проблеми та шляхи їхнього вирішення, ділились власним досвідом, дискутували з приводу вектору та ціннісного компоненту подальшого розвитку країни тощо.

День перший, 5 листопада

Із вступним словом під час відкриття конференції виступили директор Української школи політичних студій, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, член Наглядової Ради Української школи політичних студій, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В`ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ та заступник голови офісу Ради Європи Ольга Фрайштетер.

Захід продовжився виступом радника Президента України, керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марини СТАВНІЙЧУК. Експерт проаналізувала перспективи ухвалення нового виборчого законодавства України. Зокрема, одним із питань, що опинилось в центрі дискусії – який з можливих варіантів виборчого законодавства буде взято за основу та які переваги і недоліки містяться в кожному з них, чи буде новий закон сприяти розвитку парламентаризму, які проблеми доведеться подолати, аби зробити виборчий процес максимально ефективним та прозорим.

«Україна на роздоріжжі – чи варті ми європейського вибору?» - такою стала тема наступної експертної панелі, доповідачами якої виступили старший менеджер Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», випускник УШПС 2009Дмитро ШУЛЬГА, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник

Ради, випускниця УШПС 2009 рокуЮлія ТИЩЕНКО, експерт з правових питань Українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC), доцент, випускник УШПС 2007 року Роберт ХОРОЛЬСЬКИЙ та менеджер з корпоративної відповідальності, АТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), випускниця УШПС 2009 рокуОлександра ЗАЯРНА. Модератором панелі виступила журналіст, телеведуча, випускниця УШПС 2007 Іванна КОБЕРНИК.

Експерти окреслили поняття "європейського вибору" для України, його можливі позитивні та негативні наслідки, навели аргументи "за" і "проти" втупу до ЄС, оцінили перспективи євроінтеграції України з огляду на сучасну політичну ситуацію, а також те, яким чином остання впливає на привабливість України для європейських інвесторів. Учасники дискусій також торкнулись питання перспективи та вигод створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та пов’язаного із цим питання необхідності адаптації виробництва до європейських стандартів.

Наступна експертна панель Конференції «Справедливе судочинство via європейські цінності» була присвячена питанню проблемам, внутрішнім недолікам та неузгодженостям судового законодавства України. Свою думку з приводу цього питання висловили комерційний директор ДП «Капарол Україна», учасник УШПС 2011 рокуАрмен КУРГІНЯН, народний депутат України, випускниця УШПС 2008 року Юлія КОВАЛЕВСЬКА, заслужений юрист України, адвокат, випускник УШПС 2009 рокуВолодимир БОГАТИР, народний депутат України, учасниця УШПС 2011 року Еліна ШИШКІНА. Модератором дискусії виступив директор Інституту медіа права, випускник УШПС 2007 року Тарас ШЕВЧЕНКО. Коментував виступи член Наглядової Ради УШПС, голова Центральної виборчої комісії України Володимир ШАПОВАЛ.

День другий, 6 листопада

Другий день Конференції був присвячений презентації нових проектів, ініційованих та реалізованих випускниками Української школи політичних студій в межах експертної панелі "Проект УШПС - дивитися на речі по-іншому". На завершення конференції в результаті проведених виборів було сформовано нову Раду Асоціації випускників УШПС.

http://www.usps.org.ua/index.php?mid=22&action=news_full&news_id=376

Всеукраїнська правова осіння школа "Шлях до успіху молодого юриста"

З 21 по 23 жовтня ц.р. в м.Ірпінь (Київська обл.) на базі навчального комплексу Національної академії податкової служби України відбулася вже традиційна осіння правова школа, організатором якої виступив Український молодіжний правничий союз.

Всеукраїнська правова осіння школа «Шлях до успіху молодого юриста» - це захід всеукраїнського масштабу, який проходив уже третій на базі Національного університету ДПС України, що в м. Ірпіні.

Школа націлена на аудиторію активних, цілеспрямованих студентів-правників, членів студентського самоврядування юридичних навчальних закладів та факультетів. Ця Школа стала хорошим проектом і унікальною можливістю для кожного її учасника. Вона покликана забезпечити студентам закріпити той багаж знань, який у них є, практичними порадами фахівців та особистою участю у штучно змодельованих юридичних ситуаціях, які потребують вирішення. До того ж, кожен з учасників мав змогу поспілкуватися з практикуючими юристами, поділитися власним, раніше отриманим досвідом юридичної роботи, із колегами-студентами.

Офіційне відкриття Всеукраїнської правової осінньої школи «Шлях до успіху молодого юриста» відбулося 21 жовтня 2011 року у конференц-залі Національного університету ДПС України. Захід було відкрито віце-президентом Українського молодіжного правн

ичого союзу, членом Союзу юристів України, керівником даного проекту – Клименком Олександром Ігоровичем. Олександр привітав учасників Школи, президію, яка складалася із почесних гостей, подякував за підтримку партнерам та організаторам заходу а також коротко розповів про план роботи Школи. Зазначив про проведення майстер-класів на актуальні теми відомими юристами-практиками.

Серед почесних гостей на відкритті був присутній ректор Національного університету Державної податкової служби України, народний депутат України, доктор економічних наук, Заслужений економіст України – Мельник Петро Володимирович, президент Української іноземної юридичної колегії, голова Громадської ради при Міністерстві юстиції України та Державної реєстраційної служби України, заступник Голови союзу юристів України, Заслужений юрист України - Курдельчук Данило Маркович, президент Українського молодіжного правничого союзу, радник Міністра юстиції України, партнер міжнародної юридичної фірми «Фінеко», Заслужений юрист України - Богатир Володимир Вікторович. Після офіційного відкриття пан Богатир провів для учасників майстер-клас. Він поділився з учасниками власним досвідом юридичної роботи, надав корисні поради, які допоможуть утриматися від багатьох помилок студентам, які паралельно від навчання займаються юридичною практикою та молодим юристам-практикам.

Від імені організаційного комітету звернувся член Президії, віце-президент Українського молодіжного правничого союзу Олександр Клименко, який розповів про формат та мету даної Школи і шкіл, які вже систематично проводяться в Україні (це вже третя Школа, перша проходила з 01-06 лютого 2011 року в Закарпатській області, друга – 26 червня по 1 липня 2011 року у м. Одеса, примітка редакції). Також, Олександр зачитав привітання від Адміністрації Президента України учасникам та організаторам Всеукраїнської правової школи.

Після офіційного відкриття та майстер-класу Курдельчука Д. М., на якому він розповів про ті проблеми, які можуть виникнути в молодого юриста на початку його кар’єри, та поділився, як не втрати при цьому рівновагу та вирости в професійному плані, та майстер-класу Богатиря В. В. учасники Школи мали змогу прослухати ще один майстер-клас від партнера юридичної фірми «Юстем» - Делидивки Сергія Григоровича. Обговорювалося питання, яке стосується прийнятого Податкового кодексу та змін до нього, новели які у ньому розміщенні та яким чином це вплинуло, впливає та буде вливати на відносини, що виникають, змінюються та припиняються у податковій сфері.

Також учасники Школи мали змогу відвідати тренінги тренерів з публічної та телевізійної комунікації тренінгової групи «Сова 2» Гусейнової Регіни та Трощинської Тетяни, партнера адвокатської контори Євстігнєєва Андрія, партнера юридичної компанії «Делькредере», адвоката, арбітражного керуючого Василя Масюка, адвоката Тетяни Монтян, судді Господарського суду м. Києва Романа Самсіна, головного юрисконсульта групи компаній «Гео Альянс» Андрія Кривенка, партнера юридичної фірми «Легітимус» Миколи Очкольда, заступника Голови союзу юристів, члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, Заслуженого юриста України Катерини Коваль, керівника «Бюро примирення Ірини Калінської», медіатора, адвоката Калінської Ірини Михайлівни

http://www.younglawyers.org.ua/view_news/380

Відео виступу під час публічної дискусії "Малий та середній бізнес: розвиток через іновації та інтернаціоналізацію"

Бизнес по-украински: что мешает предпринимателям развиваться

За годы независимости облегчить жизнь предпринимателям так и не удалось, считают эксперты. Проблемы украинских предпринимателей обсуждали участники глобального форума для малого и среднего бизнеса, организованного Ассоциацией присяжных сертифицированных бухгалтеров (АССА).

Игра на выживание

Малый бизнес в Украине сегодня - это способ выживания людей, говорит исполняющий обязанности президента Союза предпринимателей малых, средних и приватизированных предприятий Украины Вячеслав Быковец.

По его словам, сегодня многие предприниматели-физлица работают на рынках, продают услуги, занимаются другими видами деятельности. "Это, как правило, люди, которые создали по несколько рабочих мест для своих близких, для своих знакомых, и таким образом выживают сами и помогают выживать этим людям", - рассказал он.

Характеризуя нынешнюю ситуацию в бизнесе, Вячеслав Быковец отметил, что в количественном аспекте она вроде бы неплохая. Но по качественным показателям наши предприятия значительно отстают от европейских и мировых стандартов. Это касается как качества продукции, так и вклада в развитие экономики, уровня продуктивности труда, наличия экономически целесообразных рабочих мест, социальных гарантий и т.д.

Сегодня малый украинский бизнес, по словам Быковца, это "офисная кухня малогабаритной хрущевки с бухгалтером в халате и в домашних тапках". "Государство сегодня не создает необходимых условий, в том числе и для нормального функционирования бизнеса", - отметил он.

Глава предпринимательского объединения уверен, что решить проблемы можно через внедрение в полной мере основ государственной регуляторной политики. "К сожалению, закон у нас есть, но он, как и другие законы, не исполняется, начиная с уровня местных советов администраций и заканчивая наивысшим уровнем. Второе – это установление прозрачных правил игры, которых на сегодня, опять же, нет", - говорит Быковец.

Для тех, у кого есть знакомства во властных структурах, все предельно прозрачно и понятно, говорит глава объединения. "А для малого бизнеса существует, так сказать, закон, который никто не собирается исполнять. В первую очередь я имею в виду властные структуры. Очень часто предприниматели просто не знают как себя вести, как действовать, и о прозрачности говорить не приходится", - добавил он.

Бизнесу легче не стало

За 20 лет независимости жизнь украинских бизнесменов так и не смогли сделать легче, считает заслуженный юрист Украины, эксперт международной юридической компании "Fineco" Владимир Богатырь.

"Что было сделано в системе предпринимательской деятельности за 20 лет независимости для упрощения жизни потенциального предпринимателя, инвестора, малого или среднего бизнесмена? Практически ничего, все упрощения свелись к усложнениям открытия бизнеса. Говорю это с точки зрения правоприменения. Как шел (предприниматель) в регистрационный офис, госадминистарцию, так же точно и идет. Так же ходит в налоговую, и еще появились дополнительно инстанции. Единственное, что исчезло, это разрешение на изготовление печатей и штампов", - рассказал эксперт.

В вопросах ведения бизнеса, по его словам, также мало что изменилось. "Есть небольшие послабления в строительстве. А везде в других сферах - только усложнилось", - сказал он, добавив, что Налоговый кодекс принес бизнесу дополнительные отчеты и платежи.

При ликвидации предприятий также положение не улучшилось. "Тут вообще картина очень интересная - статистика показывает одни показатели, говорящие о сокращении количества людей, работающих на упрощенной системе налогообложения, а представители власти утверждают, что ничего не происходит и то же количество остается. На мой взгляд, это выявляет еще одну проблему – латентной невозможности закрытия предприятий. Т.е. предприятия существуют, но консультанты, чтобы не создавать дополнительные проблемы клиенту, сдают нулевую отчетность на протяжении трех лет и после этого будут стараться ликвидировать предприятие уже официальным путем", - отметил Владимир Богатырь.

Кризисная готовность

Украина не готова к надвигающейся новой волне кризиса, о которой уже говорят во всем мире, заявила народный депутат Украины, глава Комитета ВР по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства Наталия Королевская.

"Одним из основных следствий кризиса 2008 года в Украине стала монополизация нашей экономики крупными компаниями. Если в мире доля малого и среднего бизнеса в экономике составляет более 70%, то в Украине - не более 20%", - отметила она.

По словам народного депутата, за три года, прошедшие с 2008, в Украине не были созданы условия для диверсификации экономики, более стабильные условия развития малого и среднего бизнеса, а также стимулы для предпринимателей - проявлять инициативу, брать на себя ответственность и создавать рабочие места.

"Мы все эти годы (20 лет независимости – ред.) строили так называемую социально-рыночную экономику. К сожалению, построили, знаете, как морскую свинку, которая ни к морю, ни к свиньям не имеет никакого отношения. Так и наша социально-рыночная экономика не имеет ни к социальным стандартам, ни к рынку никакого отношения", - отметила депутат.

По ее словам, при социально-рыночной экономике должны быть либо высокие налоги и высокие социальные стандарты, либо низкие налоги, но тогда социальные стандарты обеспечивают условия нуждающимся людям. "Мы сегодня имеем самые высокие налоги в европейском пространстве и самые низкие социальные стандарты", - констатировала Королевская.

Ситуацию усугубляет неорганизованность предпринимателей. По словам депутата, бизнес сегодня занимает достаточно пассивную позицию, так и не научившись "жестко выдвигать условия власти".

http://biz.liga.net/articles/EA110237.html

15% вносит в ВВП страны малый и средний бизнес

В отличие от ЕС, где на долю представителей малого и среднего бизнеса (МСБ) приходится до 58% ВВП, в Украине этот показатель пока значительно ниже – лишь 15%.

«Пока этой цифры недостаточно, чтобы лоббировать интересы МСБ на уровне государства и как-то влиять на госполитику в этой сфере», – отметил в своем докладе на глобальном форуме «Малый и средний бизнес: развитие через инновации и интернационализацию» (организатор – Ассоциация присяжных сертифицированных бухгалтеров (АССА) Владимир Богатырь, эксперт международной юридической компании «Fineco».

По его словам, одна из главных причин, сдерживающих развитие МСБ в Украине – рост правовых преград для бизнеса. «Закрыть бизнес в стране уже фактически невозможно. Это искажает статистику фискальных органов, которые, например, фиксируют прежнее число предпринимателей плательщиков единого налога, в то время как сам бизнес уже давно «заморозил» свою деятельность. Посему реальное количество закрытых компаний мы сможем увидеть только спустя 3 года», – отметил он.

http://news.eizvestia.com/news_economy/full/15-vnosit-v-vvp-strany-malyj-i-srednij-biznes

GLOBAL FORUM FOR SMALL BUSINESS (KIEV. UKRAINE)

28 вересня 2011 р. в готелі Інтерконтиненталь Київ відбулась публічна дискусія "Малий та середній бізнес: розвиток через іновації та інтернаціоналізацію".

Організатор: АССА (Асоціація Присяжних Сертифікованих Бухгалтерів)
Партнер заходу: BDO
Генеральний медіа-партнер: газета "Экономические известия"

Захід об’єднав фінансових експертів та представників малого та середнього бізнесу, банків, державних органів України та інститутів ЄС, міжнародних організацій та інвестиційних фондів, асоціацій МСБ.

Програма

10.00 – 11.30 Сесія 1. “МСБ і його бізнес-довкілля”

Питання до обговорення:

• Що являє собою малий та середній бізнес в Україні
• МСБ та підприємництво в Україні: опис соціального та бізнес-ландшафту
• Структура МСБ за галузями та секторами економіки
• Основні бар’єри для розвитку МСБ
• Ступінь інтернаціоналізації МСБ в Україні, програми підтримки ЄС для МСБ в Україні

Учасники обговорення:

1. Павло Бойко, член АССА, керуючий партнер TMF Ukraine, модератор
2. Наталія Королевська, народний депутат України, голова Комітету
   
   Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва
3. Фолькер Генетцкі, спеціаліст з питань України та Східного партнерства, відділ міжнародних стосунків, DG ENTERPRISE, Європейська комісія, Брюсель
4. В’ячеслав Биковець, в.о. президента Спілки підприємців малих, середніх, і приватизованих підприємств України
5. Вікторія Тетьора, аналітик проекту Міжнародної фінансової корпорації «Інвестиційний клімат в Україні»
6. Володимир Богатир, заслужений юрист України, експерт міжнародної юридичної компанія «Fineco»

12.00 – 13.30 Сесія 2. “Можливості”

Питання до обговорення:

• Потенціал для проникнення МСБ у різні сектори – сфери для майбутнього розвитку за теперішніх умов та європейські тренди
• Кейси інноваційних компаній МСБ України
• Можливості для міжнародного розвитку українського МСБ: Європа і далі.
• Електронна комерція, перенесення діяльності в Інтернет
• Перехід до зеленої економіки

Учасники обговорення:

1. Хенінг Драгер, керівник з питань сталого розвитку, BDO в Україні, модератор
2. Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків
3. Єлизавета Сушко, голова секретаріату Бізнес Ради «Україна-ЄС» в Україні, директор з правових питань та регуляторної політики
4. Ростислав Чайка, засновник Lviv StartupLine Club
5. Роман Зінченко, координатор мережі «Greencubator»

14.00 – 15.30 Сесія 3. “Засоби”

Питання до обговорення:

• Яка податкова система потрібна Україні та МСБ?
• Роль бухгалтерів і фінансистів у підтримці МСБ в умовах динамічної регуляторної політики в Україні
• Фінансова звітність для малого та середнього бізнесу
• Джерела фінансування (включно з альтернативними інструментами, як от фінансування торгівлі, експортні гарантії)
• Підготовка кадрів бухгалтерів-консультантів для МСБ
  

Учасники обговорення:

1. Олена Вольська, член АССА, керуючий партнер EBS Ukraine, модератор
2. Флоріс Шурінг, керуючий партнер KPMG в Україні
3. Алла Савченко, президент BDO в Україні
   
   
4. Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна
5. Олександра Мазіна, доцент кафедри бухгалтерського обліку Київського національного торгово-економічного університету