среда, 1 июня 2011 г.

Состоялось вручение «Юридической премии года»
























Вручение «Юридической премии года» за 5 лет ее существования стало одним из самых ожидаемых и знаковых событий для каждого практикующего юриста на Украине. Мероприятие расширяет свои масштабы, количественные показатели перерастают в качественные, и в каждой номинации идет упорная, но честная и беспристрастная борьба. А победителями становятся известные профессионалы, пользующиеся всеобщим доверием.В 2011 году «Юрпремия» празднует свой первый малый юбилей и подводит первые итоги.
Торжественная церемония вручения «Юридической премии года» неизменно проходит в начале июня в киевском отеле Hyatt. В 2007 году награда вручалась в 17-ти номинациях, в 2008 году — в 23-х, а с 2009 года номинаций стало 24. А с 2012 года «Юрпремия» будет вручаться еще и лучшему адвокату в уголовном процессе. Таким образом, за 5 лет «Юрпремия» была вручена 117 раз. Чаще других на сцену поднимались представители ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры»: 16 наград, из них 7 — в персональных номинациях и 9 — как лучшей юридической фирме. На втором месте — ЮФ «Саенко Харенко»: 9 наград (3 и 6, соответственно), третьи — МЮФ CMS Cameron McKenna (6 «Юрпремий»). По 5 наград собрали юрфирмы «Астерс» и Integrites, а также Fozzy Group — единственный на сегодня победитель в номинации «Лучший юридический отдел торговой компании».
В 2011 году на получение «Юридиче­с­кой премии» претендовало рекордное количество номинантов — было подано более 300 номинационных анкет, в финал вышли представители 36-ти компаний. Трижды лауреатами стали юридические фирмы «АКТИО» и Integrites, по две награды в активе ЮФ «Саенко Харенко» и MVP Legal Group.

Лауреаты «Юридической премии 2011 года»
Лучший юрисконсультНаталья Лыса, директор по правовым вопросам «AES-Украина»
Лучший юрист по недвижимостиОлег Алешин, партнер ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры»
Лучший юрист в сфере банковского/финансового праваМихаил Харенко, партнер ЮФ «Саенко Харенко»
Лучший юрист по налогообложениюАртур Нонко, управляющий партнер ЮФ «Центр правового консалтинга»
Лучший юрист по конкурентному правуИгорь Свечкарь, партнер ЮФ «Астерс»
Лучший юрист по интеллектуальной собственностиМаксим Варламов, управляющий партнер ЮФ «Варламов и Партнеры»
Лучший юрист в области телекоммуникацийМихаил Парапан, управляющий партнер ЮФ MVP Legal Group
Лучший судебный юристОльга Просянюк, руководитель судебного департамента ЮФ «АКТИО»
Лучший юридический отдел государственного учрежденияДепартамент представительства интересов государства в судах Украины Министерства юстиции Украины
Лучший юридический отдел промышленной компанииЮридический департамент ПАО «Мироновский хлебопродукт»
Юридическая фирма года в сфере корпоративного праваENGARDE
Юридическая фирма года в сфере конкурентного права«Саенко Харенко»
Юридическая фирма года в сфере M & A«Авеллум Партнерс»
Юридическая фирма года в сфере недвижимости«Спенсер и Кауфманн»
Юридическая фирма года в сфере интеллектуальной собственности«Дубинский и Ошарова»
Юридическая фирма года в сфере налогообложенияIntegrites
Юридическая фирма года по судебной практике«АКТИО»
Юридическая фирма года в сфере банковского/финансового праваIntegrites
Лучший партнер юридической фирмыАнна Огренчук, управляющий партнер ЮФ LCF Law Group
Юридическая фирма — открытие годаMVP Legal Group
Иностранная юридическая фирма годаCMS Cameron McKenna
Юридическая фирма годаIntegrites
За выдающиеся профессиональные достижения (выбор главного редактора газеты «Юридическая практика»)Виталий Сердюк, руководитель департамента уголовного права АО «АФ «АКТИО»




вторник, 10 мая 2011 г.

Обережно, за вами спостерігають! Правові аспекти використання відеоспостереження у школах.


Володимир БОГАТИР
Адвокат, Заслужений юрист України
Олександр ПЛАВАН
Адвокат

Останніми часом набуває актуальності впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах систем відеоспостереження. Певна річ, на виконання статті 38 Закону України «Про загальну середню освіту», у навчальному закладі намагаються забезпечити охорону життя і здоров’я вихованців, педагогічних та інших працівників навчального закладу, уникнути та попередити ситуації, результатом яких може бути, зокрема, насильство над учнем та його експлуатація, посягання на гідність, здоров’я чи навіть життя дітей.
На перший погляд забезпечити відеоспостереження в шкільних закладах дуже просто. Треба лише знайти фінансування та встановити камери відеонагляду. Це в свою чергу відразу підвищить безпеку учнів та персоналу навчального закладу, допоможе
боротися з підлітковою злочинністю та зберегти шкільне майно від нищення. Крім цього, зважаючи на те, що, як правило, в школі працює один охоронець, а приміщення навчального закладу є великим за розмірами відеонагляд допоможе слідкувати за порушенням дисципліни серед учнів та попереджати їх.
Збирати інформацію треба законно
Проте з правової точки зору, відеоспостереження зачіпає особисті
права та свободи людини. З цього приводу практично одразу виникають дискусії між учнями, батьками та викладачами. В свою чергу використання у навчальних закладах камер відеонагляду у чинному законодавстві України залишається неврегульованим.
Крім того, в Україні відсутній нормативно – правовий акт, яким би встановлювався загальний режим збору інформації про громадян. Існує тільки спеціальна норма, а саме стаття 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», де вказано, що підрозділи, які здійснюють оперативну-розшукову діяльність, мають право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки та проводити такі заходи за рішенням суду. Сподіваємось
, що ця норма не для застосування в школі. Таким чином, офіційне право на застосування відоспостереження на законодавчому рівні закріплене лише за правоохоронними органами.
Відповідно до статті 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов’язковою. Це означає, що дитина впродовж більше десяти років зобов’язана, у середньому, по сім годин проводити у школі майже щоденно. Саме тому, не виключено, що комусь може не сподобатись постійне спостереження за його персоною, оскільки відеозйомка, як і звичайне стеження є не тільки втручанням у приватне життя, а й порушенням недоторканості особи. Наша Конституція чітко визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Інша норма Основного Закону говорить про те, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя та недопустимим є збирання, зберігання, використання, та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Тож відеоспостереження за особою, в тому числі фіксація її дій на відео, є збиранням та накопиченням інформації з можливістю її подальшого використання. Тому такі дії порушую
ть особисту недоторканість особи.
Подібними за змістом є й норми Закону України «Про інформацію», які вказують на те, що забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди на це, за винятком випадків, передбачених законом. А стаття 31 цього ж закону вказує на те, що громадяни мають право знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою отримуються, як, ким, і з якою метою вони використовуватимуться. І тут не можна не звернути увагу на вимогу частини п’ятої цієї ж статті щодо того, що всі організації, які збирають інформацію про громадян, повинні до початку роботи з нею здійснити у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку державну реєстрацію відповідних баз даних.
Отже, про особу без її згоди не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, яка знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні цієї особи і поширюються за її бажанням. До того ж, особа, яка володіє інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом її професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначає режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної.
Виходячи з зазначеного вище, інформацію про учня, зібрану в ході відеоспостереження навчального процесу можна віднести до конфіденційної. Власне, в такому вигляді, відеонагляд являє собою не тільки втручання в особисте життя особи, але й порушує її недоторканість, звужує п
рава учня та ставить його в залежність, у даному випадку, від можливих неправомірних вчинків керівників школи. Спостереження у навчальному закладі, являє собою збір та накопичення інформації про особу з можливістю її подальшого використання. А це має бути обов’язково унормовано, особливо в частині доступу до такої інформації та її використання.
Адміністрація навчального закладу повинна уникати порушення особистих прав дитини та застосовувати технічні засоби відеоспотереження лише законно, наскільки цього дозволяє правове поле, яким регулюються окреслені суспільні відносини. Це випливає зі статті 28 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, та передбачає, що держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини.
На захисті особи учня стоїть і Цивільний кодекс України, який визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Крім того, згода особи на знімання допускається, якщо зйомки проводяться відкрито. А відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Відеоспостереження в школах можна застосовувати в публічних місцях
Що стосується навчальних закладів, то на нашу думку, встановлення засобів відеоспостереження допускається тільки в публічних місцях, тобто в місцях численного скупчення людей, зокрема, при вході в школу, на шкільному подвір’ї, коридорах, і в жодному випадку - не в класних приміщеннях, кабінетах, туалетах, оскільки такі місця, не є публічними.
На даний час багатьма загальноосвітніми навчальними закладами України вирішується питання отримання згоди на відео спостереження. Це намагаються робити, зокрема, шляхом встановлення на території навчального закладу камер відеонагляду після погодження цих заходів з органами громадського самоврядування навчальних закладів. На нашу думку, це є чи не єдиним правомірним способом вирішення обговорюваного питання. Разом з тим, положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778, передбачено створення та функціонування органу громадського самоврядування навчального закладу у вигляді ради закладу, куди обираються представники педагогічного колективу, учнів (вихованців) школи II-III ступеня, батьків і громадськості. Таким чином отримується згода на від
еоспостереження усіма заінтересованими сторонами.
Враховуючи досвід канадських колег, додатково хочемо порадити адміністрації навчального закладу підготувати «Правила відеоспостереження у навчальному закладі», де будуть визначені питання використання зібраної інформації, місця розташування відеокамер та інше. Таким чином, після погодження радою закладу та адміністрацією зазначених «Правил», питання щодо законності відеоспостереження буде знято.
В інших випадках батьки мають знати, що будь-яка відеокамера, встановлена в школі чи поза її межами, за певних умов, може вважатись спеціальним технічним засобом протиправного отримання інформації. Останнє, до-речі, стосується і викладачів, як членів трудового колективу, який має вирішити, чи є прийнятними відповідні умови праці. Нагадаємо, що відповідно до вимог статті 29 Кодексу законів про працю України, роботодавець має проінформувати працівника під розписку про умови праці.
Саме тому, на наш погляд, в школах, де буде застосовуватись відеонагляд, про це необхідно обов’язково інформувати учнів, викладачів та батьків за допомогою таблички, що розміщується при вході в навчальний заклад зі змістом - «Здійснюється відеоспостереження».

воскресенье, 10 апреля 2011 г.

А про що мрієш ти?

Володимир БОГАТИР

Заслужений юрист України

Головне, що необхідно кожному – міцне здоров’я. Взаєморозуміння – за його наявності у світі пануватиме мир та спокій, якого часто так не вистачає. Я загадаю достатку для людей у тій мірі, з яко

ю їм буде комфортно жити. Надлишки матеріальних благ ніколи не приносять радості, до того ж всього матеріального людина здатна досягти власноруч. Просто нехай кожен має дах над головою та те елементарне, чого він потребує кожного дня. А головне, я хочу, аби щасливими були мої діти.








http://www.yur-gazeta.com


четверг, 7 апреля 2011 г.

Круглий стіл: "Динаміка іноземних інвестицій в Україні після відстрочки траншу МВФ для нашої країни"

6 квітня у Києві пройшов круглий стіл «Динаміка іноземних інвестицій в Україну після відстрочки траншу МВФ». Захід було організовано Інститутом соціально-політичного проектування та Фондом якісної політики.

Основні напрями інвестицій за прогнозами учасників
круглогостолу - фінансовий сектор і угоди в сфері поглинання, а також-сільське господарство і сферанерухомості.

Напруга у відносинах України і Міжнародного валютного фонду (МВФ) може стати негативним сигналом для інвесторів, а також поставити під загрозу стабільність національної валюти. Таку думку під час круглого столу: "Динаміка іноземних інвестицій в Україні після відстрочки траншу МВФ для нашої країни", який пройшов у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ, озвучив голова наглядової ради Фонду якісної політики Олександр Бланк.

За словами експерта, недавня заява Прем'єр-міністра України Миколи Азарова про те, що Україніана сьогодні може обійтися без чергового траншу МВФ, пролунала дещо завзято. "Цей запал Прем'єр-міністра виглядав як спроба тримати хорошу міну при поганій погоді. Цю ситуацію можна розглядати як початок етапу ускладнень у відносинах з МВФ. Не секрет, що сьогодні не виконаний ряд вимог Фонду, зокрема, з пенсійної реформи. Тому, можливо, заява голови уряду прозвучала саме в площині загрози, пов'язаної з невиконанням вимог перед МВФ ", - зазначив А. Бланк.

Експерт вважає, що у разі відмови або відстрочки чергового траншу МВФ, Україна може втратити довіру інвесторів, які займуть жорстку позицію в питанні реструктуризації зовнішнього корпоративного боргу українських компаній. За словами А. Бланка, такі дії, у свою чергу, можуть призвести до зменшення припливу валюти і нестабільності гривні.

"На бізнес-тижні, який недавно відбувся у Лондоні, якраз говорили про інвестиційну привабливість України. Інвесторам необхідно знати, куди і навіщо вкладати гроші, а доукраїнських судів, скажімо, зовсім немає довіри, - сказав під час круглого столу Володимир Богатир.- Також мене непокоїть доля тих інвесторів, які уже увійшли в український ринок, в тому числі російських: зовсім не усі проекти були успішними. Це означає, що тепер їхні коллеги-росіяни будуть доволі стримано поводити себе по відношенню до України".

Як зазначив віце-президент Центру політичного навчання та консультування (Росія) Єгор Чижов, черговий транш не є принциповим для економіки України, що і дозволяє Прем'єр-міністру робити відповідні заяви. "Але з іншого боку припинення співробітництва з МВФ в цілому може мати дуже неприємні наслідки вже до кінця цього року і тим більше в наступному році. Я думаю, МВФ і Україна домовляться. Врешті-решт, цій організації самій вигідно продовжити програму, в яку вже вкладено багато мільярдів, для підтримки свого реноме на міжнародній арені ", - вважає російський експерт. Однак, за його словами, якщо затримка з траншем виявиться тривалою, інвестори можуть пригальмувати капіталовкладення, очікуючи зниження ціни на українські активи.

Нагадаємо, нещодавно Прем'єр-міністр М. Азаров заявив, що
Україна може обійтися без кредиту Міжнародного валютного фонду. До цього Віце-прем'єр Сергій Тігіпко висловив думку, що без пенсійної реформи Україна не отримає черговий транш кредиту від МВФ.

Нова програма співпраці України і МВФ, схвалена в липні 2010 року, передбачає виділення Україні кредиту на суму $ 15,15 млрд. Термін дії програми становить 2,5 роки. Кошти залучаються під ставку 3,5% річних. Відразу після схвалення програми співпраці України отримала перший транш цього кредиту МВФ у розмірі $ 1,89 млрд.

Рада директорів Міжнародного валютного фонду на засіданні 22 грудня 2010 року прийняла рішення про виділення Україні другого траншу кредиту "stand-by" в обсязі 1 млрд. SDR, що становить $ 1,5 млрд.

пятница, 18 марта 2011 г.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 317/2011

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 317/2011

Про звільнення В.Богатиря з посади заступника Міністра юстиції України

Звільнити БОГАТИРЯ Володимира Вікторовича з посади заступника Міністра юстиції України відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

18 березня 2011 року

http://www.president.gov.ua/documents/13258.html