Експертом блоку «Модернізація країни», предметом якої стало обговорення конституційно-правового оновлення України, бачення конституційно-правового поля, оцінки виборчого законодавства та задач, що покладені на Конституційну асамблею, стала Радник Президента України, Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина СТАВНІЙЧУК. Модератором зустрічі виступив Володимир БОГАТИР.
Основну увагу під час цієї дискусійної панелі було присвячено конституційній реформі та історії конституційного процесу загалом. Лектор проаналізувала логіку ухвалення Україною Конституції, основних етапів цього процесу та подій, які його супроводжували, зачепила питання демократичних стандартів організації стосунків суспільства та влади та зауважень, зроблених щодо цього з боку європейських структур. Зокрема, експерт приділила увагу історії створення, завданям та механізмам роботи Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії). Крім того, увагу було також приділено тим функціям Комісії, які вона виконує паралельно до обов`язкових –за словами Марини СТАВНІЙЧУК, Венеціанська комісія стала серйозним експертним органом не тільки для постсоціалістичних і пострадянських країн, країн нової демократії – вона робить експертизу розвитку законодавства загалом і дає свої висновки у питаннях, що стосуються теми демократії. Останнім часом, як відмітила лектор, дуже зміцнився статус Комісії з трьої глобальних тем – верховенства права, совбоди і демократії.
Крім того, під час свого виступу експерт приділила увагу тим сценаріям, за якими розгортався конституційний процес протягом існування нашої держави та тому, які політичні ініціативи при цьому висували керівники держави. На сьогодні, стверджує Марина СТАВНІЙЧУК, крім політичних умов для модернізації, реформування конституції країни, є серйозні об`єктивні правові підстави для таких ініціатив. На першому етапі конституційної реформи, поруч із напрацюванням комплексної концепції реформування Конституції України, необхідно вирішувати декілька питань – в тому числі питання судової реформи та системи правосуддя загалом, реформування правоохоронної системи та місцевого самоврядування. Крім того, надзвичайно гостро стоїть питання демократичної легітимності конституції. І в цьому контексті експерт виділяє дві проблеми: 1) необхідність дотриматися процедури внесення змін до Конституції, яка передбачена самим Основним законом; 2) проблема, повязана з тим, що весь політикум – і політичні сили, і органи державної влади, зокрема парламент (який є основним гравцем у конституціній продедурі внесення конституційних змін) - має настільки низький рівень довіри серед громадян, що забезпечити демократичну легітимність за рахунок лише парламентської процедури (хоча це прямо передбачено Конституцією України) навряд чи сьогодні видається можливим. Тому має бути запропонований алгоритм ширшої процедури, яка має включати в себе конституційні процедури про внесення змін до Конституції України, але водночас не буде обмежена виключно цим механізмом. Саме тому в цьому аспекті лектор проаналізувала важливість роботи над створенням владою Конституційної асамблеї.
.jpg)
http://www.usps.org.ua/index.php?mid=22&action=news_full&news_id=392
Основну увагу під час цієї дискусійної панелі було присвячено конституційній реформі та історії конституційного процесу загалом. Лектор проаналізувала логіку ухвалення Україною Конституції, основних етапів цього процесу та подій, які його супроводжували, зачепила питання демократичних стандартів організації стосунків суспільства та влади та зауважень, зроблених щодо цього з боку європейських структур. Зокрема, експерт приділила увагу історії створення, завданям та механізмам роботи Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії). Крім того, увагу було також приділено тим функціям Комісії, які вона виконує паралельно до обов`язкових –за словами Марини СТАВНІЙЧУК, Венеціанська комісія стала серйозним експертним органом не тільки для постсоціалістичних і пострадянських країн, країн нової демократії – вона робить експертизу розвитку законодавства загалом і дає свої висновки у питаннях, що стосуються теми демократії. Останнім часом, як відмітила лектор, дуже зміцнився статус Комісії з трьої глобальних тем – верховенства права, совбоди і демократії.
Крім того, під час свого виступу експерт приділила увагу тим сценаріям, за якими розгортався конституційний процес протягом існування нашої держави та тому, які політичні ініціативи при цьому висували керівники держави. На сьогодні, стверджує Марина СТАВНІЙЧУК, крім політичних умов для модернізації, реформування конституції країни, є серйозні об`єктивні правові підстави для таких ініціатив. На першому етапі конституційної реформи, поруч із напрацюванням комплексної концепції реформування Конституції України, необхідно вирішувати декілька питань – в тому числі питання судової реформи та системи правосуддя загалом, реформування правоохоронної системи та місцевого самоврядування. Крім того, надзвичайно гостро стоїть питання демократичної легітимності конституції. І в цьому контексті експерт виділяє дві проблеми: 1) необхідність дотриматися процедури внесення змін до Конституції, яка передбачена самим Основним законом; 2) проблема, повязана з тим, що весь політикум – і політичні сили, і органи державної влади, зокрема парламент (який є основним гравцем у конституціній продедурі внесення конституційних змін) - має настільки низький рівень довіри серед громадян, що забезпечити демократичну легітимність за рахунок лише парламентської процедури (хоча це прямо передбачено Конституцією України) навряд чи сьогодні видається можливим. Тому має бути запропонований алгоритм ширшої процедури, яка має включати в себе конституційні процедури про внесення змін до Конституції України, але водночас не буде обмежена виключно цим механізмом. Саме тому в цьому аспекті лектор проаналізувала важливість роботи над створенням владою Конституційної асамблеї.
.jpg)
Комментариев нет:
Отправить комментарий