Комітет з трудового права Асоціації правників України (АПУ) провів чергове засідання, зібравши практикуючих юристів та представників державних органів для обговорення перспектив та проблем розвитку і становлення інституту аутсорсингу в Україні.
Низка питань виникає у зв’язку з набранням чинності 1 січня 2013 року Законом України «Про зайнятість населення». Стаття 39 цього закону регулює діяльність суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, зокрема, встановлює перелік прав та обов’язків роботодавця. Ця ж сама стаття містить і низку обмежень на ведення такої діяльності.
Так, суб'єкту господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до роботодавця, в якого 1) протягом року скорочено чисельність (штат) працівників; 2) не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва; 3) залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
Ось саме ці обмеження на практиці викликають велику кількість питань на непорозумінь у роботодавців. Ці положення були розроблені з урахуванням як європейської практики, так і з метою знаходження компромісу між вимогами профспілок та інтересами роботодавців.
Комітет з кримінального та кримінально-процесуального права та Відділення АПУ у м. Київ провели спільне засідання на тему: «Обговорення питань практики застосування нового КПК України в 2013 році на підставі відповідного моніторингового звіту Центру політико-правових реформ».
Звіт Центру політико-правових реформ підігрів і без того нестихаючий інтерес до практики застосування нового Кримінального процесуального кодексу. Детально ознайомившись з його результатами, юристи провели засідання з метою його обговорення та обміну власним досвідом його застосування у повсякденній роботі.
Не дивно, що думки та підходи юристів до сприйняття новел Кримінального процесуального кодексу різнилися. Хтось вказував на значні зміни, а хтось ці зміни піддавав сумніву. Так само і висновки щодо ефективності механізму запроваджених новел різнилися в залежності від наявного досвіду та практики.
Комментариев нет:
Отправить комментарий