вторник, 12 мая 2020 г.

Офіс Генерального прокурора приховав інформацію про результати атестації


Офіс Генерального прокурора приховав інформацію про результати атестації 

12 травня 2020 07:00
34 big
В Офісі Генерального прокурора відмовилися надати інформацію та скан-копії документів про результати проведення атестації слідчих та прокурорів ГПУ. Про це свідчить запит і відповідь на нього, опубліковані на платформі «Доступ до правди».

З відповідним проханням до Офісу звернувся запитувач Володимир Богатир. Крім того, він також попросив надати інформацію про кількість судових вироків, які набрали законної сили, у кримінальних провадженнях під процесуальним керівництвом низки працівників Офісу Генерального прокурора та підпорядкованих йому структур. Таким чином, фактично його запит складався із двох достатньо відокремлених питань.

Відмови проаналізувала експертка з доступу до інформації Тетяна Олексіюк.
«Щодо питання про атестаціювідмова Офісу Генерального прокурора є протиправною. Якими б не були причини відмови у наданні інформації та скан-копії документів про результати проведення атестації перерахованих слідчих та прокурорів Генеральної прокуратури України, така відмова можлива тільки за умови застосування трискладового тесту, встановленого частиною 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Посилання на Порядок проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора не може бути належною підставою для відмови в наданні інформації. Вичерпний перелік випадків, коли розпорядник може відмовити у доступі до інформації у відповідь на запит передбачений статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», – наголошує Олексіюк.
За її словами, відмову щодо цього питання слід оскаржувати.
Тоді як відмова Офісу Генерального прокурора надати інформацію про кількість судових вироків базується на тому, що така інформація не є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом.
«Так, дійсно, у відповідь на інформаційний запит, поданий в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» має надаватися готова і зафіксована інформація, наявна у розпорядника. Проте, Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 26 вересня 2016 року в пункті першому зазначає: «Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною»Із доступних джерел наразі складно зробити однозначний висновок, яким чином ведеться облік справ по кожному працівникові Генеральної прокуратури та чи потребує збір такої інформації «значних інтелектуальних зусиль» розпорядника. За орієнтир можемо взяти рішення Верховного суду у справі проти Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України», зазначила експертка.
«Щодо цього питання варто провести додатковий пошук аргументів, які б підтверджували, що збір такої інформації розпорядником не потребує додаткового змістовного аналізу», – підсумувала Олексіюк.

понедельник, 10 февраля 2020 г.

Генпрокуратура подтвердила сотрудничество с фондом Сороса, но не сказала, сколько денег от него получила. Документ

Генеральная прокуратура признала, что сотрудничает с фондом Джорджа Сороса "Возрождение". Однако в ведомстве отказалась назвать работников, сотрудничавших с фондом, и потраченные ими средства Сороса.

Об этом свидетельствуют официальные ответы Офиса генпрокурора на два запроса экс-заместителя министра юстиции Украины Владимира Богатыря.
В ответе от 30 января на первый запрос ведомство Рябошапки сообщает, что труд прокуроров оплачивается за счет средств Госбюджета Украины. Но при этом признают, что фонд Сороса помогал организовать загранкомандировки сотрудникам ГПУ.

"По информации Департамента международно-правового сотрудничества и возвращения активов Офиса генерального прокурора, сообщаем, что в период 2014-2019 гг. сотрудничество между Генеральной прокуратурой и Международным фондом "Возрождение" носило экспертно-консультативный характер. Кроме того, фонд способствовал организации служебных заграничных командировок работников органов прокуратуры (денежные средства участники не получали). Работники Департамента, ответственного за организационно-протокольное обеспечение мероприятий международного сотрудничества в органах прокуратуры Украины, осуществляли коммуникацию с сотрудниками фонда в пределах своей компетенции", - сказано в ответе прокуратуры.


четверг, 30 января 2020 г.

Захист праці vs Проєкт закону про працю

Кайданами міняються, правдою торгують
І Господа зневажають, людей запрягають 
В тяжкі ярма.
Тарас Шевченко
Захист праці має бути пріоритетом в державній політиці.
Натомість, запропонований урядом неоліберальний та антисоціальний проєкт закону "Про працю" вказує на інші наміри, які, вочевидь, переслідують створення комфортних умов для існуючих олігархів і нових "власників" країни, яким буде розпродана земля, державні підприємства та монополії.
Безумовно, розвиток економічних відносин і зміна соціально-економічного устрою потребують осучаснення трудового законодавства.
З правової точки зору, проводиться декодифікація трудового законодавства з метою його розпорошення, що фактично ускладнить в майбутньому захист прав робітника.
Будь-який кодекс охоплює цілу сферу суспільних відносин з метою доступного та зручного використання. В українських правових реаліях необхідно підготувати проєкт нового кодексу, оновивши майже сторічний нормативний акт.
До сфери врегулювання оновленого кодексу необхідно включити правовідносини, які регулюють низку профільних законів, серед яких закони про оплату праці, про відпустки та деяких інших.
Є великі соціальні групи, наприклад, державні службовці, трудові відносини з якими варто було б врегулювати і впорядкувати в оновленому кодексі.
Збереження кодифікованого акту забезпечить збереження єдиного та виваженого підходу з врегулювання надважливої сфери соціально-економічних відносин.
Напрацьована судова практика та позиції Конституційного Суду України. Україна має забезпечувати виконання взятих міжнародних зобов'язань.
Натомість уряд пропонує зробити крок назад всупереч правовій традиції кодифікації, яка притаманна нашій правовій системі.
Незнання – це основна рушійна сила сьогоднішньої влади, для якої кількість законодавчих актів у періоді "турборежиму" має пріоритет над їхньою якістю.
Більшість законодавчих ініціатив яскраво свідчать про відсутність у уряду та парламентської більшості ідей та концепції розвитку тих чи інших суспільних відносин.
Пропонується імплементувати окремі норми з англосаксонської системи права, які призвели до дискримінації, чисельної судової практики і законодавчих змін в США та Великобританії, а в Новій Зеландії – до законодавчих заборон.
Серед основних недоліків запропонованого урядового проєкту закону про працю:
  • право роботодавця звільняти працівника з власної ініціативи без пояснення підстави, що подається, як прогресивне розширення можливостей по укладенню та припиненню договірних відносин;
  • відмова від забезпечення трудових прав працівників, передбачених міжнародними актами;
  • скасування згоди профспілок на звільнення в усіх випадках;
  • обмежуються гарантовані сьогодні права працівника на робочий час та час відпочинку шляхом скасування врегульованих на даний час відпусток і понаднормової роботи;
  • працівники фактично позбавляються захисту у разі порушення їхніх прав;
  • відсутність відповідальності роботодавця.
Хаотичне та суперечливе виконання забаганок, які мають сприяти звільненню тисяч працівників державних підприємств, та зменшення соціального навантаження на нових власників не сприймається в суспільстві і призведе до чергової правової невизначеності.
Законопроєкт і не виведе з тіні зарплати в конвертах, оскільки податкове навантаження на бізнес не зменшується. А отже, реальних проблем на ринку праці він теж не вирішить, а тим більше не зробить Україну інвестиційно привабливою.
Читайте також:
Аналізуючи сучасні законодавчі пропозиції, можна без застережень ставити питання про сенс існування держави.
Якщо можновладці не бачать потреби у забезпеченні соціальної функції держави, продовжуючи курс на руйнацію систем освіти та охорони здоров'я, фактично відсутні і не працюють правоохоронна та судова системи, то навіщо сплачувати податки на утримання урядовців та депутатів, які відзначились лише підняттям собі заробітної плати і посиленням власних соціальних гарантій?
Чи розуміють суть запропонованого урядовці та народні обранці?
Чи готові вони самі відмовитись від соціальних гарантій і працювати за принципами "at will employment" (безпричинного звільнення за ініціативи роботодавця) та "zero-hour contract / on-call work" (без визначеного робочого часу).
Уряд і парламентська більшість продовжують політику поглиблення соціального конфлікту між працівниками та роботодавцями. А це загрожує тим, що вирішення трудових спорів у законодавчо врегульованому полі стане неможливим. Оскільки законопроєкт створює колізії в правовому статусі і доцільності існування профспілок як механізму захисту працівників.
Це вже не перший крок уряду по відмові від Європейських стандартів і взятих Україною міжнародних зобов'язань, серед яких і конвенції Міжнародної організації праці.
Як у громадянина в мене виникає питання: чому основною метою чергової влади, яка обрана більшістю населення, є нестримне бажання звузити права працівників, адвокатів, журналістів...?
Можливо, проблема в самій системі підходів до формування влади, форми та способів її реалізації.
Маємо системну помилку, але вирішувати її на сьогодні ніхто не збирається.
Володимир Богатир, спеціально для УП


среда, 29 января 2020 г.

ЄС створює новий суд у рамках СОТ, щоб обійти блокаду США – експерт

ЄС і ще 16 членів СОТ раніше анонсували створення паралельного суду в межах СОТ без США


24 січня Європейський Союз і ще 16 членів СОТ, включаючи Китай і Бразилію, анонсували створення паралельного суду в межах СОТ без США. У документі, опублікованому на сайті Єврокоамісії, вказується, що ця домовленість є заходом у відповідь на випадок непередбачених обставин і буде застосовуватися тільки до тих пір, поки Апеляційний орган СОТ знову не почне функціонувати.
Міжнародний адвокат Володимир Богатир прокоментував Mind, що заява ЄК носить абсолютно обґрунтований характер в умовах з одного боку Угоду про Brexit знайшло форму британського закону, а з іншого Адміністрація Президента США заблокувала призначення суддів в Апеляційний орган СОТ, залишаючи країну без платформи для вирішення своїх торгових суперечок.
«Фактично, США протиставляють свої інтереси іншим членам СОТ і демонструють не готовність підтримувати пропагований ними раніше принцип «верховенства права» в міжнародній торгівлі, яка в свою чергу обтяжена останнім часом все більшою кількістю скандалів і воїн, в які залучені Сполучені Штати. Нагадаю, що раніше США піддавали критиці апеляційний орган Світової організації торгівлі, не дивлячись на те, що самі делегували туди членів», – розповів він.
Триваюча політика США щодо побудови однополярного світу, говорить Бондар, не влаштовує ЄС, Китай, Швейцарію, Австралію, Бразилію, Канаду, Чилі, Колумбію, Коста-Ріку, Гватемалу, Республіки Корея, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Сінгапуру та Уругвай. Мабуть така політика йде також і в розріз з інтересами інших країн, проте вони не можуть в силу геополітичних обставин відкрито виступити проти США. Це перш за все країни Східної Європи. Прибалтійські країни, Польща і Україна сьогодні занадто сильно залежні від США як в економічному, так і військово-політичному аспектах, розповів адвокат.
Він також не виключає, що ймовірний вихід Сполучених Штатів з СОТ може спричинити ліквідацію цієї організації.


вторник, 28 января 2020 г.

Бути чи не бути: про що говорить бажання України відмовитись від Митного союзу з ЄС




Що це – пошуки політичної вигоди чи провал європейського напрямку?


понедельник, 20 января 2020 г.

Есть ли риски для российского бизнеса в конфликте США и Ирана


Обстановка на Востоке заметно накаляется, и у российского бизнеса зреет отчетливый вопрос: ждать ли новых осложнений?
Коротко напомним о последних событиях.
Убийство иранского генерала Касема Сулеймани стало очередным ходом в ожесточенной партии, которая длится с момента выхода американцев из ядерной сделки в 2018 году. За ним последовал ракетный обстрел, о котором США предупредили через Багдад сами иранцы, а Тегеран заявил, что Сулеймани отмщен.
8 января после вылета из аэропорта Тегерана двойным ракетным ударом был сбит гражданский самолет Boeing 737 «Международных авиалиний Украины», выполнявший рейс в Киев. И буквально на днях Иран обвинил США в кибератаке, из-за которой ПВО сбили украинский «боинг».
Трамп пригрозил новыми санкциями для Ирана (хотя куда уж больше?), но одновременно упомянул и возможность начала переговоров.
Продолжительная агрессивная игра в одном углу поля наверняка скажется на расстановке сил во всем мире. Как сильно повлияет стремительное ожесточение американо-иранских отношений на отечественный бизнес, Executive.ru поинтересовался у юриста-международника и инвестиционного аналитика.

Сотрудничество России и Ирана не сильно зависит от его отношений с США

Владимир Богатырь
Владимир Богатырь, международный адвокат

Руководство США заявляет о введении санкционных мер в отношении Ирана, что безусловно скажется на крупных проектах сотрудничества российских компаний с Ираном. Следует отметить, что построение однополярной политики навязывания санкционных мер партнерам в ЕС и Великобритании уже привело к успешному судебному обжалованию санкций, введенных в отношении целого ряда украинских политиков.
Под удар могут попасть отдельные проекты в сфере атомной энергетики, сельского хозяйства, химии и машиностроения. И без того непростая система расчетов может быть еще сильнее усложнена. Приведу пример из собственного опыта побед над санкциями – это дело иранского Bank Mellat v HM Treasury. Это дело ярко демонстрирует возможность отстаивать свои права в системе стабильного судопроизводства и добиваться возмещения миллиардных убытков с правительств, применяющих санкции. Данное дело в 2015 году вошло в топ-20 глобальных споров в английских судах.
Схожая ситуация сложилась по делам Bank Mellat v Council и PetroPars Iran Co. & Others v Council of European Union, где санкции ЕС были отменены, а соответственно банку и компаниям Petropars Operation and Management и Petropars Resources Engineering удалось доказать отсутствие существенных оснований для включения их в санкционный список. Эти компании ведут активную добычу газа на иранском месторождении Южный Парс.
Позволю смелое предположение, что политика США может привести к созданию «санкционного клуба». Ряд успешных российских юристов покинули офисы международных юридических компаний, создав собственные юридические компании. Приведу другой пример, когда украинские и российские бизнесмены, находящиеся под санкциями, рассматривают возможность продажи украинских активов в энергетических и химических отраслях. Все это свидетельствует о том, что страны ЕС должны осмотрительно относиться к введению санкций не только по политическим соображениям, но и по юридическим основаниям.
Бесспорно, санкции являются экономическим оружием для политиков и государств, которые ведут борьбу за экономическое лидерство и влияние на отдельные рынки, в частности в энергетическом секторе.
Развитие сотрудничества России и Ирана, скорее всего, не будет слишком сильно зависеть от напряженности взаимоотношений Ирана с США, что происходит с определенной регулярностью. Обратите внимание на такую же цикличность во взаимоотношениях с Северной Кореей или Китаем, когда руководство Соединенных Штатов шло на резкое обострение и с такой же легкостью находило точки для диалога и урегулирования.
Причин тут может быть несколько – это работа с избирателями за счет формирования внешних угроз и успешного разрешения конфликтов и экономическая, запускающая активность на различных рынках. В любом случае экономика и хозяйственный оборот определяют и формируют правовую реальность, а не наоборот.
Возникает вопрос: как действовать российскому бизнесу в условиях возможного введения санкций Соединенными Штатами и их возможными союзниками.
Во-первых, наряду с эскалацией отношений между Ираном и США, следует обратить внимание и на развитие отношений Ирана с такими странами как Оман, Катар, Китай. Оман занимает достаточно активную позицию среди арабских стран в продвижении мира в регионе, наряду с этим растет сотрудничество с Ираном. Позиция развития сотрудничества в регионе, предложенная Оманом, отличается от традиционной позиции попытки лидерства в мусульманском мире каждой из стран. Государственной религией в Омане является ибадизм, который отличается и от суннизма, и от шиизма, а главой государства и духовным лидером является султан Омана. Это в определенной степени не дает распространению внешних радикальных религиозных течений.
В связи с этим Маскат может выполнять роль «торговых и политических ворот» для Ирана. При этом обе страны контролируют выход из Ормузского пролива, который служит «нефтяными воротами» Персидского залива.
Создание компании в Омане с юридической точки зрения – это достаточно простой выход для российского бизнеса. Налог на доход 12%, а компания создается с местным партнером или агентом – обычная практика для этого региона. Чуть меньше налоговая ставка в Катаре, которая составляет 10%, однако доля местного партнера должна будет составить более половины. В обеих странах достаточно высокие требования к уставному капиталу, однако для крупных компаний это не станет препятствием.
С политической точки зрения на Катар с 2017 года оказывается достаточно сильное давление такими крупными арабскими странами как Саудовская Аравия, Египет, Бахрейн и Объединенные Арабские Эмираты. Разрывались дипломатические отношения, звучало требование о закрытии популярного и всемирно известного телеканала Al Jazeera. В этот же период отношения Дохи и Тегерана стали активно развиваться. А после начала эскалации Эмир Катара посетил Тегеран и встретился с президентом Ирана.
Еще один стратегический партнер Ирана – Китай, который подписал план сотрудничества на 25 лет, развивает проект «Один пояс, один путь», уже третий год развивается бизнес-стратегия, направленная на расширение сотрудничества во всех сферах. Китай заинтересован в доступе к нефтяным ресурсам, а также в продвижении своих товаров на иранский рынок. Это объясняет многомиллиардные вливания в экономику Ирана. При этом Китай не требует взамен никакой политической лояльности, в отличие от других стратегических партнеров Ирана, и в острых ситуациях даже поддерживал Иран в ООН. В этой эскалации именно Китай и китайский бизнес могут стать «восточными воротами» и спасательным кругом для Ирана.
Безусловно, ключевую роль для российского бизнеса будет играть позиция, которую займет официальная Москва по отношению к возможным американским санкциям в отношении Ирана.
Еще раз отмечу, что США своей агрессивной политикой построения однополярной гегемонии фактически сами же маргинализируют американские санкции, которые становятся все менее значимым фактором для России и Китая, ряда других Ближневосточных стран и вызывают недовольство со стороны Европейского Союза.
Безусловно, это создает огромный рынок возможностей как для предпринимателей, так и для юристов, специализирующихся на структурировании бизнеса и торговых отношений с партнерами в странах, попавших под те или иные санкции. Поэтому посмотрим на это не только с точки зрения рисков, но и возможностей для российского бизнеса.

Вероятность развития негативного сценария событий 25%

Олег Богданов
Олег Богданов, ведущий аналитик, QBF

Следствием конфликта между США и Ираном стал принятый Соединенными Штатами пакет санкций, предполагающий вытеснение иранской финансовой системы и нефтяного бизнеса из общемирового пространства. Ограничение введено против компаний горнодобывающего и металлургического секторов Ирана, а также иностранных судов, которые участвовали в закупке их продукции. Пострадают строительные компании и предприятия, производящие текстиль. Запреты пагубно отразятся на развитии всей мировой экономики, в частности, против принятых Штатами мер уже выступил Китай – в соответствии с принятыми санкциями КНР предписано отказаться от закупок иранской нефти.
Важно учитывать – санкции против Ирана со стороны США имеют длительную историю: впервые меры экономического воздействия были приняты против Тегерана в 1979 году, после того как иранские студенты, требовавшие выдать бывшего шаха Мохаммеда Резу Пехлеви, захватили американское посольство и его сотрудников. В 1987 году полностью был прекращен товарообмен между государствами. В 1996 году санкции были объявлены против каждой компании, которая инвестирует в нефтяную энергетику Ирана более $20 млн. Правда, периодически Иран находил способы обхода американских ограничений.
Исламская республика может стать не единственной страной, попавшей в текущем году под давление Соединенных Штатов. 14 января 2020 года заместитель помощника госсекретаря США по делам Ближнего Востока Джоуи Худ заявил, что Вашингтон введет санкции против Ирака в случае закупок зенитных ракетных комплексов С-400, выпускаемых Россией. Неделей ранее Дональд Трамп пригрозил Багдаду жесткими экономическими ограничениями, которые станут реакцией на резолюцию о выводе американских войск из страны.
Обстановка на Востоке заметно накаляется, поэтому встает вопрос, могут ли США ввести санкции иранского образца против России? Проект экономических мер, направленных на ослабление нашей страны, уже разработан, но пока не утвержден окончательно. На данный момент вероятность развития негативного сценария событий я оцениваю в 25%. Периодически Дональд Трамп высказывается в пользу постепенного восстановления отношений между Вашингтоном и Москвой. В частности, в декабре минувшего года он выступил за увеличение товарооборота с Россией, об этом же он говорил в телевизионном интервью 11 января.
Тем не менее, на данный момент ни один сценарий нельзя исключать полностью, тем более, декабрь прошлого года отмечен вводом санкций против строительства «Северного потока-2» и «Турецкого потока». В случае принятия пакета законов, направленных против России, ограничения в первую очередь коснутся отечественных банков, «поддерживающих вмешательство российского правительства в демократические процедуры других стран». Пострадать могут компании нефтегазового сектора, прежде всего, Роснефть, Газпром и т.д. Правда, вероятность нефтяных санкций очень мала, не более 10%.
В случае ввода антироссийских мер ущерб может быть нанесен почти всему населению страны. Если будут ограничены валютные транзакции, наши сограждане могут столкнуться с проблемами при покупке валюты. Кроме того, возникнут сложности с использованием кредитных карт (международным платежным системам Visa и Mastercard может быть предписано прекратить обслуживание карт, эмитированных российскими банками).
США тщательно следят за соблюдением запретов: вспомним крупнейшие штрафы, которые в первой половине 2010-х годов пришлось выплатить европейским банкам, уличенным в осуществлении транзакций для представителей Ирана, Судана и других государств, против которых действовали санкционные ограничения.
К коллапсу способна привести блокировка американцами операций с долларом ведущих российских госбанков. Сейчас вероятность таких ограничений минимальна, поскольку необдуманные действия США против Российской Федерации могут обернуться серьезнейшим ударом по глобальным инвесторам.


пятница, 27 декабря 2019 г.

Хто є ворогом, а хто захисником – адвокат чи держава?

Останніми роками мали місце тисячі злочинів проти адвокатів та фактів втручання і перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності.
Безумовно, найвищою нагородою для будь-якої розумової діяльності є критика, але ж адвокати та журналісти стали жертвами фізичного знищення та розгулу криміналу, що виходить за межі розумного.
Комітет захисту прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України нещодавно оприлюднив звіт про порушення прав адвокатів в Україні за 2014-2018 роки, згідно з яким було зафіксовано:
  • 9 убивств адвокатів;
  • 6 замахів на убивство адвокатів;
  • 144 випадки кримінального переслідування адвокатів;
  • 41 випадок застосування фізичного насилля щодо адвокатів;
  • 150 випадків знищення майна адвокатів;
  • 983 випадки проведення обшуків приміщень адвокатів;
  • 16 випадків проведення негласних слідчих дій щодо адвокатів;
  • 31 випадок допитів адвокатів в якості свідків;
  • 1378 випадків втручання та перешкоджання законній діяльності адвокатів.
Незважаючи на розвиток співпраці з ООН та професійними міжнародними організаціями та їхні звернення до керівництва країни, сумна статистика продовжила зростати і протягом поточного 2019 року.
От декілька новин лише за останні дні:
  • 23 грудня 2019 року адвокат Олександр Чібірдін вийшов з СІЗО в Одесі, де він перебував з березня 2017 року. Справа адвоката Чібірдіна перебувала на постійному контролі Національної асоціації адвокатів, голови асоціації Ізовітової Лідії Павлівни та голови Комітету Ганни Боряк.
Про порушення гарантій адвокатської діяльності у кримінальній справі щодо нього систематично повідомляли не лише правоохоронні органи України, але і міжнародні інституції. У 2018 року було направлено звернення до уповноваженого представника управління спеціальних процедур офісу Верховного Комісара ООН з прав людини.
  • 24 грудня 2019 року представники Комітету не допустили вилучення речей і документів, які становлять адвокатську таємницю. Незважаючи на черговий дозвіл суду на доступ до адвокатського досьє не по конкретній справі адвоката, а усіх справ, носіїв інформації та комп'ютерної техніки всього адвокатського об'єднання.
  • 23 грудня 2019 року за безпосередньої участі членів Комітету захисту прав та гарантій адвокатської діяльності НААУ відновлені права адвоката Леоніда Шалімова, якого прокуратура намагалась усунути від справи, задіявши кримінальні процесуальні механізми.
  • за останні дні зафіксовано, що невідомі особи проникли в офіс адвоката та незаконно вилучили інформацію щодо конкретної справи, яка була необхідна стороні обвинувачення, незважаючи на те, що саме проникнення є кримінальним злочином, а документи адвоката є таємницею, яка охороняється законом.
Припинення переслідування адвокатів і журналістів не стали пріоритетом для сьогоднішніх політичних керманичів та генерального прокурора, які використовують їх виключно для власного піару.
Адвокатська та журналістська діяльність стають найбільш вразливими та небезпечними. Це дві сторони леза меча небезпечної правди, яка є незручною для будь-якої влади.
До речі нічого не дала чергова атестація. В органах прокуратури однаково залишаться працювати зручні невігласи. І це незважаючи на судові рішення про їх відводи у зв'язку з необ'єктивним ставленням у справах про переслідування адвокатів та журналістів або ж ігноруванням при розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушенням професійних прав, не кажучи вже про систематичне і злочинне невиконання судових рішень.
Серед іншого, Генеральна прокуратура України роками відмовляється виконувати багаточисельні судові рішення, винесені іменем України, незважаючи на те, що така відмова є окремим кримінальних злочином.
Правова система країни більше не працює, а чергова влада себе делигітимізувала. Поки що тільки в очах юристів.
Єдиною можливістю проведення розслідувань вбивств та нападів на журналістів і адвокатів стало публічне висвітлення фактів та наявної інформації в засобах масової інформації.
Така ж ситуація з порушенням професійних прав та захистом від незаконних дій правоохоронців, які переслідують адвокатів.
Мова вже не йде про пошук справедливості, а лише про оприлюднення фактів. Українська правова система, внаслідок безглуздих перетворень, опинилась на дні світових рейтингів доступу до правосуддя на рівні з малорозвиненими африканськими країнами.
Багато років країна бездумно реформувала та продовжує перереформовувати суди, прокуратуру, органи їхнього самоврядування за чужі кошти, реалізовуючи різні іноземні програми.
Адвокатуру теж намагались реформувати, одержавити і поставити під контроль, але попередня влада не встигла. Проте, на жаль, існують такі намагання і сьогодні.
Адвокати, здійснюючи професійну діяльність, все частіше діють публічно в умовах реальної небезпеки, що в різних ситуаціях робить нас ворогами держави, прокурорів та злочинців. І не хотілося б жити в країні, де ототожнюються останні поняття.
Незалежна професія в усі часи була й буде незручною для влади.
Якщо будь-яка влада в державі ототожнює адвоката з клієнтом і визнає адвокатів, які є повіреними, за ворогів держави, це знижує легітимність самої влади, яка не визнає процесуальних балансів та змагальності процесу.
Влада не має права протиставляти себе повіреним звичайних громадян, цим вона протиставляє себе суспільству в цілому.
Проблема не є суто вітчизняною, діяльність адвокатів має велике суспільне значення. Поглянути хоча б на проактивну роль Рудольфа Джуліані в сучасному політикумі США та питанні імпічменту президенту США та розслідуваннях щодо України. Або ж на виступ Генрі Марковича Рєзніка, який звернув увагу президента Російської Федерації на необхідність дотримання принципів презумпції невинуватості та змагальності й піддав професійній критиці судову систему.
Чому так сталось?
В Україні донедавна існували традиції академічної юридичної школи. Очевидно, правовий опортунізм професорсько-викладацького складу переплітався з колоніальною цікавістю до всього нового, інтересами по проведенню семінарів та симпозіумів. Скоріш за все, це невдовзі і не дуже болісно закінчиться за рахунок нововведень МОН, і традиції кануть у небуття разом з опортунізмом.
Нагадаю слова класика адвокатури про те, що зворотною стороною лакейства є жорстокість до безсилих, принижених, безправних.
Це стосується не тільки науки, а і "передової" юридичної спільноти, яка щоразу намагалась долучитись до ініціатив кожної нової влади, входячи до незліченних дорадчих органів.
Така зручна позиція "комерційної" частини адвокатури базується на засадах того, що закон захищає кожного, хто може найняти адвоката. До речі, протягом останніх днів відбулись обшуки в двох найбільших юридичних фірмах, які мають пряме відношення до попередньої влади.
Чому так сталось і що з цим робити в умовах відсутності правопорядку? Це питання має ставити собі щоранку кожен юрист. Інакше остаточно впаде завіса правового нігілізму і стихнуть голоси адвокатів в забутій країні мрій.
Володимир Богатир, член Комітету захисту прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності НААУ, спеціально для УП