вторник, 29 августа 2017 г.

Сейм story

Судова реформа в Україні хоча й проходить масштабно, та все ж привернула до себе менше уваги у світі, ніж у сусідній Польщі. Якщо наша модель реформування в цілому отримала схвалення європейських інституцій і, принаймні, не викликала заперечень з боку громадян, то польський підхід як усередині країни, так і за її межами було визнано наступом на основоположні принципи судочинства. Багатотисячні протести, які називали навіть «польським Майданом», посилили політичну нестабільність усередині країни та стали черговим проявом дезінтеграційних процесів у ЄС. У той же час події продемонстрували високий рівень організованості громадянського суспільства Польщі та широку обізнаність громадян у питанні впроваджуваних змін. Україну ця ситуація зачіпає, щонайменше, у двох аспектах. По-перше, це створює негативний приклад нівелювання досягнутого рівня дотримання прав і свобод. Потенційні члени Євросоюзу бачать, що цінності правової держави не є абсолютними. По-друге, це несе потенційну загрозу для українського бізнесу, який суттєво зміцнив свої зв’язки із Польщею. Захистити свої інтереси в державі стане складніше. Отже, у чому полягали дії польської влади, що стали підставою для критики?

Закони розбрату

Польська партія «Право і справедливість» ще з моменту своєї перемоги на виборах у 2015 році заявила про фокус на проведенні судової реформи. Мабуть, тоді ще більшість громадян не розуміли, наскільки владне бачення реформування йде урозріз з поглядами очільників Європейського Союзу. Ще у 2016 році були скарги євроінституцій стосовно прийняття закону про Конституційний суд Польщі. Тепер же влада наважилась на нові кроки, що означають фактичне підпорядкування судової влади виконавчій. Привід для останнього загострення — три закони:
— «Про суди загальної юрисдикції»;
— «Про Верховний суд»;
— «Про Національну раду суддів».
    З моменту ухвалення першого з них 12 липня 2017 року сеймом Польщі події розгортались украй динамічно. Після серії мітингів 21 липня відбулась масштабна демонстрація, в якій взяли участь близько 100 тисяч поляків. Ідеологія реформаторів полягала в тому, що такий розподіл повноважень сприятиме ефективнішій протидії корупції. Тоді як опоненти побачили у цьому посилення контролю політиків за правосуддям.
Законом про суди загальної юрисдикції міністрові юстиції надається право призначати і звільняти голів судів загальної юрисдикції в країні. Його було підписано президентом Польщі Анджеєм Дудою 25 липня 2017 року, незважаючи на масові протести. Також було підписано Закон про Національну школу суддівства. Разом із тим президентом було ветовано закони про Верховний суд та про Національну раду суддів, які передбачали право міністра юстиції звільняти всіх суддів Верховного суду і обирати їм заміну. Згідно з проектом, усі судді Верховного суду будуть відправлені у відставку. Відповідно до змін, Національна рада суддів, яка призначає суддів, мала формуватись парламентом, а не суддівськими органами.
Таким чином, події завершились частковою перемогою влади. Як повідомляють західні оглядачі, підписання лише одного з трьох законів стало перемогою протестуючих та здивувало урядовців Польщі.

У дзеркалі медіа

Провідні видання світу заявили, що обрана польською владою модель реформування може дорого коштувати. «Польща може втратити своє право голосу в Європейському Союзі, якщо вона наполягатиме на реформах судової влади», — таку тезу озвучило видання CNBC. Відповідне право справді передбачається статтею 7 Договору про ЄС: санкція накладається, якщо констатується існування явної загрози серйозного порушення будь-якою державою-членом цінностей, зазначених у статті 2, серед яких згадано правову державу. Дехто із коментаторів припустив, що такі жорсткі кроки бажані для єв- роскептичної верхівки Польщі. Мовляв, реакція Єврокомісії змусить громадян більш негативно ставитись до ЄС.
Новий виток протистояння почався 29 липня ц.р. після того, як Єврокомісія повідомила Польщі, що вона розпочала провадження щодо порушення Закону про пенсійний вік суддів. Про це повідомляє видання EUobserver. Комісія зазначила, що «невизначені критерії» того, як міністр юстиції Польщі прийматиме рішення щодо продовження мандатів суддів, дозволить йому «зберегти вплив на відповідних суддів». Статевою дискримінацією назвали диференційований підхід до виходу на пенсію: для жінок-суддів у віці 60 років та суддів-чоловіків — у віці 65 років. Польському уряду було надано місяць для виправлення проблемних норм. Представники партії «Право і справедливість» і тут знайшли виправдання: мовляв, суддівський корпус вимагає очистки через колишні зв’язки з комуністичним режимом. Політики переконують суспільство, що судді перетворились на окрему привілейовану касту, яка фактично контролює сама себе.
Обставини змусили заговорити керівництво Єврокомісії в досить ультимативному тоні. Окремі коментатори, повідомляє EUobserver, вважають так: якщо органи ЄС не відреагують принципово зараз, то до їхніх подальших рекомендацій не дослухатимуться.
У свою чергу, МЗС Польщі назвало судову реформу сферою внутрішньої компетенції. Симптоматично, що курс Польщі схвалили у сусідній Угорщині (ця країна теж критикувалась за авторитарні тенденції, хоча негативних наслідків для неї не послідувало). За таких умов прийняти рішення відповідно до статті 7 Договору про ЄС неможливо, адже воно потребує одностайності, повідомляє ресурс Politico. Тому розглядається можливість вирішення спору через Європейський суд справедливості. Зовнішній політичний тиск змусив президента Польщі заговорити про компроміс. Згідно з останніми поправками, Національну раду суддів має формувати парламент, віддавши три п’ятих голосів. Такий поріг президент вважає надто високим, що унеможливить зловживання.

Перспектива

У прес-релізі Єврокомісії від 26 липня 2017 року зазначається, що очільники ЄС очікують від Польщі не лише зупинення нинішньої реформи, а й відновлення незалежності Конституційного суду. Рекомендація щодо верховенства права «констатує», що попередні рекомендації (від 27 липня 2016 року та 21 грудня 2016 року) проігноровано. Було сказано, що провадження у зв’язку з порушенням принципів ЄС буде розпочато одразу, як тільки буде опубліковано Закон про суди загальної юрисдикції.
Увагу протистоянню довкола реформи у Польщі приділила й авторитетна Міжнародна асоціація правників (International Bar Association). На її сайті наводяться протилежні думки. Приміром, Алекс Щербяк, професор Університету Сасекса, підкреслює, що звинувачення у створенні «систематичних загроз» для верховенства права не піддаються об’єктивному виміру. Неоднозначність ситуації полягає і в тому, що, приймаючи поправки до Закону про Конституційний суд у 2016 році, парламент діяв у рамках Конституції держави. У свою чергу, Мартін Шольц, президент Асоціації, вважає, що йдеться не про «випадкові розбіжності» у розумінні верховенства права та за польським контекстом, де владна верхівка давно задекларувала знищення атрибутів демократії. У цій структурі не виключають, що процедуру позбавлення права голосу буде запущено проти двох країн одночасно — Польщі та Угорщини. Це усуває вірогідне вето президента Угорщини Віктора Орбана, оскільки очолювана ним країна розглядатиметься «як країна, що перебуває під контролем».
Експерти зазначають, що польська система правосуддя нерідко проявляла свою незалежність. Так, у червні 2017 року Верховний суд Польщі визнав незаконним помилування президентом екс-керівника Антикорупційного бюро Маріуша Камінського.
Урешті-решт, конфлікт навколо судової влади вдарив по іміджу Польщі. Будь-який наступний крок врозріз політиці Євросоюзу може посприяти ізоляції країни. Також цей прецедент слугує приводом, аби й українські можновладці тверезо оцінили свої дії. Заполітизовані аргументи при зміні конфігурації суддівської системи поки будуть сприйняті лише у меншості країн ЄС. У той же час ця історія привернула увагу до дискусії щодо меж суверенітету в рамках наднаціональних утворень. Ще один аспект, який зачіпає польська історія, — протистояння між «популістами та непопулярними суддями», зазначається на сайті Міжнародної асоціації правників. Логіка популістів проста: парламент як виборний орган має мандат від народу, відтак може все. Однак це несумісно з принципом стримувань і противаг, визнаним у всьому світі.



Власною думкою щодо процесів у Польщі з «СВ» поділився Володимир Богатир, керуючий партнер АО «Богатир та Партнери». Чи торкнуться ці перетворення наших співвітчизників? «Безпосередньо не торкнуться, однак політична вертикаль на чолі з Мін’юстом завжди зможе впливати і формувати порядок денний, можливо, навіть упереджений по відношенню до українців. На сьогодні відстояти правоту в польських судах у будь-якому випадку набагато легше, ніж в українських», — заявив він, маючи досвід підтримки українського бізнесу в Польщі. Також протести в Польщі — хороший приклад боротьби громадян за свої права, вважає адвокат. «У нашому ж випадку всі реформи майже бездумно приймаються суспільством», — резюмує пан Богатир.