вторник, 10 ноября 2015 г.

ДЕЛУ - ВРЕМЯ. Имеет ли закон обратную силу в вопросе рассмотрения Высшим советом юстиции дисциплинарных «дел» в отношении судей?

20 октября 2015 года Высший административный суд Украины (ВАСУ) принял постановление по делу по иску судьи Ирпенского городского суда Киевской области Владимира Шумко к Высшей квалификационной комиссии судей Украины (ВККС) об отмене решения Комиссии о направлении рекомендации Высшему совету юстиции (ВСЮ) для решения вопроса о внесении представления об увольнении судьи, которая усмотрела в его действиях признаки нарушения присяги. В своем решении cуд, в частности, констатировал: ВККС не обратила внимание на то обстоятельство, что срок привлечения истца к дисциплинарной ответственности истек (проступок, который стал основанием для открытия дисциплинарного дела, был совершен 12 февраля 2014 года, а соответствующее дисциплинарное производство рассматривалось Комиссий 24 марта 2015 года). Отметим, что на момент рассмотрения данного вопроса действовали правила, установленные частью 4 статьи 87 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» в редакции 2010 года: дисциплинарное взыскание к судье применяется не позднее шести месяцев со дня открытия ВККС производства по дисциплинарному делу, но не позднее года со дня совершения проступка, без учета периода временной нетрудоспособности или пребывания судьи в отпуске. В своем решении ВАСУ указал, что высказанная в судебном заседании позиция ВККС относительно того, что Комиссия при принятии решения о предоставлении рекомендации во ВСЮ об увольнении судьи за нарушение присяги не ограничена какими-либо сроками, если нарушение присяги совершено судьей до вступления в силу новой редакции Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» (то есть до 29 марта с.г.), не соответствует принципу правовой определенности и практике Европейского суда по правам человека (Евросуд) как источника права.
Комментируя данную правовую позицию ВАСУ, управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры» Владимир Богатырь обращает внимание на то, что из решения по небезызвестному делу «Александр Волков против Украины» следует, что отсутствие каких-либо временных ограничений для производств об увольнении судей за «нарушение присяги» (то есть случаи, когда срок привлечения к дисциплинарной ответственности по дисциплинарным делам, которые касаются судей, является неопределенным), представляет серьезную угрозу принципу юридической определенности. Эта позиция Евросуда была учтена отечественным законодателем в ходе принятия Закона Украины «Об обеспечении права на справедливый суд», которым профильный судейский закон был изложен в новой редакции. Согласно статье 96 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» в редакции, действующей с 29 марта 2015, дисциплинарное взыскание к судье применяется не позднее трех лет со дня совершения проступка без учета периода временной нетрудоспособности или пребывания судьи в отпуске. По убеждению г-на Богатыря, по логике данного решения ВАСУ и с учетом того, что законодателем были унифицированы дисциплинарные процедуры (в частности, определено, что увольнение судьи за нарушение присяги является видом не конституционно-правовой ответственности, а дисциплинарного взыскания), срок привлечения судьи к дисциплинарной ответственности исчисляется одним годом с момента совершения соответствующего проступка (в случае, если он был совершен до 29 марта с.г.). Кроме того, г-н Богатырь напоминает об основоположном конституционном принципе, согласно которому законы и другие нормативно-правовые акты не имеют обратной силы во времени, кроме случаев, когда они смягчают или отменяют ответственность лица. «Но это не касается судей из аннексированного Крыма и так называемых ДНР и ЛНР. В этом случае речь идет о постоянно действующем дисциплинарном правонарушении (они ежедневно выносят решения именем самопровозглашенных республик), кроме того, квалификация эти деяний переходит из дисциплинарной плоскости в уголовную: их можно трактовать как государственную измену или вынесение судьей заведомо неправосудного решения», — подчеркивает Владимир Богатырь. Говоря о нынешнем, повышенном, общественном спросе на очищение судебной системы и постоянно растущем «люстрационном» нормотворческом предложении, он констатирует: если постоянно менять правила игры, кроме разрушения судебной власти законодатель вряд ли достигнет ожидаемых результатов по искоренению явлений, которые негативно сказываются на уровне доверия к судам.
Анализируя последние решения ВСЮ о констатации в действиях судей нарушения присяги, остается только надеяться, что этот орган наконец-то обратит внимание на ключевое для судебной системы Украины решение Евросуда.

суббота, 7 ноября 2015 г.

Ставлення до пропозиції «обнулити» кадровий резерв кандидатів на посаду судді, обраних на минулих конкурсах


Володимир Богатир
Керуючий Партнер АО «Богатир та партнери» — 

Я позитивно ставлюся до формування кадрового резерву в цілому, оскільки це забезпечує конкурентоспроможність осіб, які претендують на посаду судді. Але в той же час, на мій погляд, у підходах до відбору кандидатів на посаду судді має бути чітка визначеність. Така ж визначеність повинна бути і в формуванні суддівського корпусу у цілому. В іншому випадку невизначеність і постійне політичне обговорення цього питання дискредитує органи судової влади і фактично за рахунок такого публічно-політичного діалогу ми маємо повністю нівельований рівень довіри суспільства до судової гілки влади.Якщо йтиметься про тотальне очищення суддівського корпусу, в будь-якому випадку мають бути закріплені чіткі вимоги до кандидатів на посаду судді. У той же час якщо постійно змінювати правила гри, законодавець, окрім руйнування системи судової влади, навряд чи досягне результатів з викорінення тих явищ, які засуджує суспільство.


пятница, 16 октября 2015 г.

Содержание понятия «препятствование исполнителю» может привести к нарушению прав на неприкосновенность жилища

8 октября с.г. парламент принял в первом чтении два проекта, которые существенно повлияют на систему принудительного исполнения решений: «Об органах и лицах, осуществляющих принудительное исполнение судебных решений и решений других органов» (№2506а) и «Об исполнительном производстве» (№2507а).
Владимир Богатырь, заслуженный юрист Украины, к.ю.н, управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры» в комментарии для «Юридической практики» уже отмечал, что более продуктивным для реформирования системы исполнения судебных решений целесообразно принятие единого Закона Украины «Об исполнительном производстве», в одном из разделов которого должен быть определен статус органов и лиц, осуществляющих принудительное исполнение указанных решений. Анализируя нормы законопроекта №2507а, г-н Богатырь отметил следующее:
«Целесообразно более подробно определить основания запрета пользования должником имущества или имуществом, принадлежащим ему на праве собственности и основания определения обязательства пользования этим имуществом на условиях, определенных исполнителем.
Структура финансового обеспечения государственного исполнителя отличается от финансового обеспечения частного исполнителя, что может привести к разной сумме, подлежащей взысканию с должника.
В законопроекте №2507а предлагается предоставить исполнителю некоторые полномочия государственного регистратора недвижимости, однако объем полномочий противоречит действующим актам в сфере регистрации прав на недвижимое имущество. Так, предлагается изготавливать техническую документацию за счет и на имя взыскателя, но согласно части 3 статьи 15 Закона Украины «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их обременений» подготовить имущество к реализации невозможно только при условии изготовления технической документации, то есть проведения технической инвентаризации, без наличия зарегистрированного права собственности на него.
Содержание понятия «препятствование исполнителю» может привести к нарушению прав на неприкосновенность жилища и право собственности третьих лиц. Принудительное изъятие имущества исполнителем в этом случае целесообразно лишь по решению суда, которое должно быть вынесено на основании реальных доказательств того, что имущество действительно принадлежит должнику».


Содержание понятия «препятствование исполнителю» может привести к нарушению прав на неприкосновенность жилища, - В.Богатырь, управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры»




четверг, 15 октября 2015 г.

Целесообразно принятие единого Закона Украины «Об исполнительном производстве»

На день юриста парламент сделал своеобразный подарок юридическому сообществу - принял в первом чтении два проекта «Об органах и лицах, осуществляющих принудительное исполнение судебных решений и решений других органов» (№2506а) и «Об исполнительном производстве» (№2507а).
Владимир Богатырь, заслуженный юрист Украины, к.ю.н, управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры» прокомментировал для «Юридической практики» отдельные аспекты грядущей реформы принудительного исполнения решений:
«Более продуктивным для реформирования системы исполнения судебных решений и для системности законодательства целесообразно принятие единого Закона Украины «Об исполнительном производстве», в одном из разделов которого должен быть определен статус органов и лиц, осуществляющих принудительное исполнение указанных решений.
Объединение в одном законе позволит оптимизировать регулирование деятельности государственных исполнителей и частных исполнителей, вопросы деятельности Ассоциации частных исполнителей Украины, Совета частных исполнителей и соответствующих съездов частных исполнителей.
В статьях 10 и 21 законопроекта №2506а содержатся различные требования к исполнителям. В связи с этим целесообразно определить общие требования относительно возраста, опыта работы в области права, прохождения квалификационного экзамена и т.д. для лиц, желающих стать исполнителями.
Законопроект № 2506а предусматривает привлечение к дисциплинарной ответственности дисциплинарной комиссией Министерства юстиции Украины частного исполнителя, который не будет находиться в служебных отношениях с Министерством юстиции. Поэтому такая ответственность нецелесообразна.
В целом частный исполнитель приравнивается к субъектам независимой профессиональной деятельности.
Знаю, что опыт Литвы в сфере реформирования принудительного исполнения судебных решений изучало Министерство юстиции Украины Я тоже знаком с опытом Литвы и он мне в целом импонирует. Однако стоит помнить, что Литва – небольшое государство и масштаб просто несравним. В нашем случае стоит обратить внимание на опыт Франции.
Как видим, в нашем государстве многократное выделение исполнительной службы в самостоятельный орган или переподчинение Минюсту не смогло качественно изменить или улучшить существующую систему исполнения решений.
Если вспомнить опыт Литвы, то там частные исполнители являются теперь такими же участниками профессионального юридического рынка, как и адвокаты, и нотариусы. Эта профессия абсолютно нормально воспринимается обществом.
Хотелось бы верить, что у нас тоже получится создать систему принудительного исполнения судебных решений, сотрудники которой ассоциировались бы с достойными участниками рынка профессиональных юридических услуг».

Целесообразно принятие единого Закона Украины «Об исполнительном производстве», - В.Богатырь, управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры»

понедельник, 28 сентября 2015 г.

Best Legal Conference 2015

28 сентября в Лимассоле состоялась вторая ежегодная юридическая конференция Best Legal.Более ста делегатов из 17 стран собрались в конференц-зале отеля Four Seasons, чтобы обсудить различные юридические аспекты международного экономического сотрудничества, вопросы налогообложения и арбитража, трастовых операций, резиденства и гражданства, еще раз подтвердив высокий уровень и значимость конференции как события в области международного права.В 2015 году среди участников конференции Best Legal были практикующие юристы, руководители юридических компаний, председатели профильных ассоциаций и объединений, предприниматели и директора компаний, работающих в сфере международного бизнеса, руководители деловых ассоциаций, официальные лица, представляющие страны ЕС и Республику Кипр, кипрские юристы, аудиторы и банкиры.

В обсуждении на темы: «Судопроизводство в Европейском союзе» во время конференции Best Legal Conference принял участие Владимир БОГАТЫРЬ, кандидат юридических наук, управляющий партнер АО «Богатырь и партнеры»Процедуры. Решения. Тренды. Примеры из практики. Сотрудничество государств-членов Европейского союза в сфере уголовного и гражданского судопроизводства. Принципы права Европейского союза: принцип верховенства права, принцип прямого действия, принцип интегрированности. Пересмотр судебных решений. Примеры из практики: дела о «стрижке» депозитов, поданные кипрскими юристами в судебные инстанции ЕС; защита собственности и другие.
Volodymyr BOGATYR took part in the discussion of the Litigation in Europe: Procedures, remedies, best practice and trends on the Best Legal Conference.

Some specific issues discussed at the Forum included the existing cooperation between Member States of the European Union in the field of criminal and civil proceedings.





вторник, 1 сентября 2015 г.

Петиционный вопрос

Электронные петиции сегодня являются одним из действенных инструментов волеизъявления народа во многих развитых странах. Он дает возможность конструктивного диалога между активной частью населения и властью по актуальным проблемам в различных сферах жизнедеятельности.

И, судя по мнению респондентов, большинство из них готовы воспользоваться такой возможностью в случае необходимости.



Vox Populi
Воспользуетесь ли вы возможностью подачи электронных петиций, возникшей после изменения Закона об обращениях граждан?
Да, давно хочу
проголосовало:  16%
Да, если появится необходимость
проголосовало:  40%
Нет, не вижу смысла без обязательного исполнения
проголосовало:  15%
Нет, не хочу отвлекать госорганы от важной работы
проголосовало:  5%
Я напишу в спортлото
проголосовало:  24%
проголосовало - 221

Комментарий эксперта

Владимир  БОГАТЫРЬ,  управляющий партнер АО «Богатырь  и Партнеры»

— Электронное обращение и электронная петиция, безусловно, прогрессивные и технологичные виды обращений. Принятие закона о введении электронных петиций стало механическим выполнением рекомендаций Совета Европы без учета наших реалий. Так, покрытие соответствующими информационно-коммуникационными ресурсами и их использование у нас остается крайне низким. На мой взгляд, вести учет таких петиций орган, к которому обращаются граждане через веб-ресурс, не может. К сожалению, это может быть использовано для манипуляций чиновниками, к кому адресовано обращение.

На сегодня мне не известен ни один орган, использующий систему подобных обращений через свои сайты. В конце июля Президент подписал соответствующий закон, который должен вступить в силу только к концу октября, а для приведения нормативных актов в соответствие с этим законом Кабинету Министров Украины предоставлен трехмесячный срок. Поэтому говорить о практическом применении этого института обращений пока рано.

Лично я испытываю сдержанные чувства относительно целесообразности электронной петиции — эта инициатива, по моему мнению, не является первостепенной, хоть я и сторонник предоставления электронных услуг государственными органами. В связи с этим ожидаю больше возможностей для практических сервисов, нежели для политических обращений, таких как электронная петиция.

Среди последних нововведений мне импонирует возможность работы с государственными реестрами.



пятница, 22 мая 2015 г.

В.Богатырь: «Размер судебного сбора должен соответствовать обоснованным экономическим расчетам и покрывать потребности на содержание судов»

Сегодня парламент принял Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно уплаты судебного сбора», поданный Кабинетом министров Украины.
Целью Закона является введение единого подхода к определению ставок судебного сбора, установление обоснованных и справедливых ставок судебного сбора, учитывая социально-экономическую ситуацию в государстве, уменьшение числа лиц, освобожденных от уплаты судебного сбора, а также удвоение поступлений в Государственный бюджет Украины от его уплаты, что должно повысить уровень гарантированной Конституцией Украины доступности правосудия путем лучшего обеспечения осуществления судопроизводства и функционирования органов судебной власти, материально-технического обеспечения судов, и соответственно их финансовой независимости.
Владимир Богатырь, Заслуженный юрист Украины, к.ю.н., управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры» так прокомментировал «Юридической практике» идею изменения судебного сбора:
«Размер судебного сбора должен соответствовать обоснованным экономическим расчетам и покрывать потребности на содержание судов. Но здравый смысл и взвешенный подход к этому вопросу не всегда является основой для принятия властных решений. К сожалению, и не будет способствовать это облегчению доступа к правосудию, качество которого оставляет много нареканий. Остаются вопросы к Кабинету Министров относительно обоснованности расчетов ставок судебного сбора, которые предлагаются. К сожалению, от Минюста мы слышим единый универсальный ответ относительно требований предоставления финансовой помощи Международным валютным фондом.
Напомню недавний случай, когда невзвешенная позиция Минюста привела к необдуманному введению подачи Формы №4 с информацией о конечных выгодополучателях юридических лиц, что повлекло безумные очереди к регистраторам, в том числе увеличив коррупционные риски. Сделаю предположение, возможно подобные вещи происходят в результате неудачной имплементации переведенного иностранного законодательства с принятием законодателем проектов законов, на которых еще не высохли чернила. Надеемся, что чиновники вынесли урок, отсрочив сроки предоставления такой информации.
С точки зрения политических обязательств такая инициатива гармонично вписывается в программу, которая содержится в недавно утвержденной Президентом Стратегией реформирования судоустройства, судопроизводства и смежных правовых институтов на 2015-2020 годы, где среди приоритетов определена необходимость усиления роли судебного сбора как основного источника финансирования судебной системы и повышения его размера. Этот шаг окончательно не решит вопрос независимости судов, однако и существенного уменьшения нагрузки на суды не следует ожидать.
Мне импонирует инициатива одинакового подхода к размерам государственной пошлины в общих и административных судах. Окончательно это не решит вопрос подсудности споров, однако уменьшит количество «технических» исков и ненадлежащего использования прав некоторыми истцами.

Позитивные ожидания у меня и от частичного лишения льгот у государственных органов, которые оспаривают решения и заведомо проигрышных делах, не опираясь ни на судебную практику, ни на здравый смысл, - очевидно безосновательная растрата средств должна стать определенным предохранителем этому. Надеюсь, что равенство сторон в процессе будет и в дальнейшем указателем при введении новшеств в судопроизводстве. Справедливо законодатель предлагает дифференциацию ставок судебного сбора по категориям плательщиков с переносом большей нагрузки с физических на юридических лиц. Однако определенное беспокойство вызывает снятие предельной границы судебного сбора, например, по делам о недвижимости и в связи с этим порядка установления ее стоимости. Опасения вызывает также обязанность судьи проверять зачисление судебного сбора в Государственный бюджет Украины. Не приведет ли это к очередям адвокатов в казначейство или иного органа с целью получения печати, или справки в подтверждение уплаты судебного сбора?»


пятница, 8 мая 2015 г.

Володимир Богатир, політичний експерт - гість "112 Україна", 08.05.2015

Сьогодні говорили про законодавче забезпечення ТСК ВРУ та розмежування правоохоронної та законодавчої діяльності олігархічний вплив на економіку та політичне життя, викорінення коррупції на найвищому державному рівні та інше



вторник, 28 апреля 2015 г.

Для України сьогодні архіважливо реформувати адвокатуру, прокуратуру й суди

Рік, що минув після перемоги Революції Гідності, переконливо довів, що реформування системи української юстиції виявилося справою набагато складнішою, аніж здавалося. Оригінальних пропозицій щодо її поліпшення висувається багато, але розумних серед них мало. І в той час, коли суспільство загрожує поглинути хвиля безвідповідального політичного популізму, надзвичайно важливо почути точку зору людини діла, а не лише слова. До числа таких належить наш співрозмовник Володимир Богатир, Заслужений юристУкраїни, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Богатир та партнери».

Практика вимагає зміни акцентів

— На останньому Міжнародному форумі просування юридичних послуг, що традиційно проходив у Києві, його учасники висловили слушне припущення, що 2016-й рік може стати періодом інвестиційного буму, але юристам, аби дожити до зливи замовлень, ще треба «перепливти» через важкий 2015-й рік. Адже саме цього року юридичні фірми переживатимуть кризовий пік, коли російські інвестори скоротять свою присутність, в Україні, а європейські ще не встигнуть її наростити. Як за таких умов діє, наприклад, Ваша фірма.

— Економічна криза, яка в цілому позначилася на Україні, Росії та інших країнах змушує юридичні фірми змінювати профіль і акценти щодо практик, в яких здійснюється активна діяльність. Іде зміна інвесторів, зміна практик, йде загострення з’ясування відносин між партнерами та інвесторами в тих чи інших сферах бізнесу. Дійсно, певна частина російських інвесторів перестала дивитися на Україну як на привабливе місце для інвестицій, проте не можна сказати, що всі вони пішли з ринку. Для українських реалій сфери юридичних послуг змінилися практики, які відзначені юридичні фірми можуть запропонувати як російським, так і іншим іноземним клієнтам.
Я, наприклад, протягом останніх двох років зміг завдяки міжнародній практиці зареєструватися іноземним адвокатом у Польщі та Росії. Останні роки засвідчили, що ринок юридичних послуг стрімко змінюється, тому кожен адвокат має працювати і над своїм освітнім та кваліфікаційним рівнем. Лише це може бути запорукою успіху й надання сервісів високої якості для наших клієнтів.

— Кому ж потрібні за кордоном послуги українських юристів?

— Дуже багато кому потрібні. Й це підтверджує той факт, що ми представляли інтереси своїх клієнтів навіть у Федеральному бюро розслідування США. Справа в тому, що наші адвокати мають унікальну особливість: вони як ніхто інший знають українське право, а тому можуть використовувати ці знання у вирішенні спорів, котрі якимсь чином пов’язані чи то з українським громадянами, чи то підприємствами, чи то інвестиціями, які спрямовані в Україну. Це великий сегмент правовідносин – сімейних, спадкових, господарських, кримінальних – перелічувати можна довго.
У тій же Польщі, наприклад, постійно перебуває величезна кількість українських громадян, частина з яких веде там бізнес. Наші бізнесмени вкладають гроші в найрізноманітніші галузі польської економіки – від металургії до виробництва товарів широкого  вжитку — на кшталт вішалок для одягу, тощо. Й це цілком природно, коли польський бізнес іде в Україну, а український в Польщу, де, зокрема, функціонує низка вільних економічних зон. Туди, наприклад, переносять своє виробництво багато наших підприємств індустрії інформаційних технологій, оскільки там сприятливіша система оподаткування.

— А які проблеми найчастіше змушують іноземців, що інвестують кошти в Україну, користуватися послугами наших юристів?

— Таких проблем багато. Ми, зокрема,  представляємо в господарських судах України низку міжнародних фінансових установ, іноземних та українських банків з повним іноземним капіталом. Судові спори, в яких доводиться брати участь, як правило, пов’язані із заборгованостями підприємств, що свого часу отримали кредити, а тепер не мають бажання чи можливості їх платити. Тобто їх економічних стан на даний момент не дає можливості виконувати свої боргові зобов’язання. В таких випадках запускається правовий механізм звернення стягнення на предмет іпотеки або на предмет застави, на виробничі активи.
Учасниками цих спорів зазвичай є виробничі або логістичні підприємства. Декілька років тому політика їхніх власників була спрямована на отримання кредитів у валюті, оскільки це було більш вигідно за рахунок зменшеної облікової ставки. Однак невиважена політика Національного банку України призвела до подвоєння-потроєння ціни на валюту, при тому, що ціни на продукцію підприємств-позичальників на світовому ринку не виросли в такій же пропорції.
Таким чином у підсумку строк виплати закінчився, а виплат немає. В таких випадках фінансові установи намагаються знаходити шляхи для мирного врегулювання, бо якщо боржник зовсім втратить платоспроможність, то банки очікуватиме досить песимістичний сценарій. З іншого боку, серед боржників наших клієнтів є великі агропромислові та транспортні підприємства, а це робочі місця, це, врешті-решт, реальний сектор економіки, підняти який у випадку його повного падіння буде дуже важко.

— З якими проблемами кримінального характеру найчастіше доводиться стикатися Вашим клієнтам з числа представників банківсько-фінансового сектору?

— Міжнародні кримінальні переслідування та практика в кримінальному праві, зачипає здебільшого менеджмент великих підприємств та банків, в тому числі при недобросовісному корпоративному управлінні та привласненні ними коштів. Крім того, це також і недобросовісні партнери, які шляхом шахрайства та рейдерства намагаються отримати контроль над усіма активами групи підприємств. У ході розслідування правопорушень даної категорії ми якраз і надаємо допомогу нашим клієнтам. Проте, окрім суто «білокомірцевих» злочинів, іноді трапляються й насильницькі, зокрема, прикрі випадки замахів на вбивства й викрадень людей.
Нажаль реалії такі, що ми бачимо, що організатори викрадень людей, замахів на вбивства переховуються в США та деяких інших країнаї з якими у України немає угод про співробітництво у правоохоронній сфері і це не дивлячись на те що ці особи розшукуються Інтерпол. З іншого боку міжнародні злочинці використовують політичні та міждержавні конфлікти переховуючись в Росії. Так до прикладу, одного з розшукуваних Інтерпол колишнього українського високопосадовця нещодавно було затримано в Росії і наразі він очикує екстрадиції.
Розглядаючи  проблему дотримання прав потерпілих у злочинах, пов’язаних із банківською системою, слід зазначити, що в даній сфері судовий механізм потребує певних змін. На сьогоднішній день логіка прокуратури полягає не в тому, щоб компенсувати шкоду, а в тому, аби призначити покарання. Проте інтереси суспільства портебують переосмислення і  зміни пріоритетів. В англійській системі права, наприклад, є поняття цивільного шахрайства, справи про яке розглядаються в судах у цивільному порядку й мають на меті відшкодування заподіяної шкоди. Я вважаю, що вітчизняні органи прокуратури з часом теж мають змінити  акценти й пріоритетною метою розслідування подібних злочинів мало би стати повернення коштів, в тому числі тих, які були виведені за кордон. Це набагато важливіше за призначення покарання, яким часто буває умовне позбавлення волі.
Також потребує зміни система регуляції банківської діяльності, оскільки не лише загроза покарання має відлякувати людей від вчинення тих чи інших злочинів, а й сама система контролю за працівниками й керівниками банків має бути запорукою того, що дії недобросовісного менеджменту не зможуть одночасно й раптово спричинити великої шкоди банку. В цій частині, сподіваюся, Національний банк буде проводити більш активну політику.

Захист прав адвокатів

— Юридичну спільноту неабияк зацікавило звернення одного зі співробітників Вашої фірми Юрія Сугоняко до Конституційного Суду. Як склалася доля цього подання?

— Дане подання стосувалося права адвокатів отримувати відомості, які необхідні для захисту інтересів клієнтів у ході розгляду судових справ. Передісторія його була такою. Наш адвокат захищав інтереси позивача в сімейній справі, яка стосувалася розподілу майна між подружжям. Намагаючись отримати якнайповнішу інформацію, Юрій Сугоняко направив запит до органів МВС про те, на кого зареєстрований автомобіль, який перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Але Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України відмовився надати такі відомості, мотивуючи це тим, що це є інформація з обмеженим доступом.
У зв’язку з цим наш адвокат звернувся з відповідним позовом до окружного адміністративного суду, який задовольнив його вимоги до цього органу МВС, але апеляційна та касаційна інстанції стали на бік відповідача. Тож у своєму конституційному поданні Юрій Сугоняко просив суд розтлумачити, які відомості мають надаватися на адвокатський запит органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до положень ст. 59 Конституції та ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наразі подання до Конституційного Суду повернуто за формальними ознаками, але ми плануємо протягом найближчого часу усунути вказані судом вади й знову звернутися до КСУ. Вважаю, що ми, як адвокати, маємо вживати всіх заходів як захисту прав клієнтів, так і захисту прав адвокатів в ході судового процесу, бо сьогодні, на жаль, спостерігаємо неоднакову практику застосування Закону «Про адвокатуру»,  що призводить до порушення прав адвокатів й обмеження в здійсненні адвокатської діяльності.

— На згаданому вище прикладі ми спостерігаємо, що нині адвокати іноді змушені самотужки відстоювати свої права. А як Ви можете охарактеризувати в цьому плані діяльність органів адвокатського самоврядування?

— Що стосується наших колег по цеху, то перш за все приємно відзначити, що до Верховної Раді потрапила нехай невеличка, але досить кваліфікована група адвокатів, які пройшли туди за списками різних партій. Як на мій погляд, це значно покращить якість роботи парламенту. Можливо, наші колеги, які стали депутатами, не все можуть змінити й не завжди зможуть грати командно, але принаймні вони надаватимуть фахову оцінку тим проектам законів, які розглядаються у Верховній Раді.
Що ж стосується ситуації (протистояння) в органах адвокатського самоврядування (хочу підкреслити органи адвокатського самоврядування – це не органи влади над адвокатурою), то мені було би приємніше, аби там точилася боротьба за світоглядні позиції щодо повноважень і гарантій діяльності адвокатів. А там, на жаль, точиться боротьба між старим і новим поколінням адвокатів, між регіональними угрупованнями адвокатури та між кланами, що сформувалися кілька десятків років тому.
Я вважаю контрпродуктивним стан, коли керівники не змінюються протягом десятиліть. Це викликає в кожного сучасного адвоката асоціацію з “застоєм”. Відбувається цементування системи, перестають крутитися шестерні, припиняють рухатися професійні та соціальні ліфти. З цієї причини чимало адвокатів взагалі перестали цікавитися справами адвокатського самоврядування.
Тому я, користуючись нагодою, хотів би звернутися до органів самоврядування адвокатури з пропозицією подумати про обмеження термінів перебування в керівних органах одних і тих самих осіб. Треба допускати нових людей, свіжі думки й чути їх.
Конфлікти, які нині спостерігаються в адвокатському середовищі, швидше нагадують політичний конфлікт, в ході якого застосовуються не толерантні методи боротьби. І це, на жаль, є прикрим відображенням того стану, в якому перебуває наше суспільство. Разом із тим, говорячи про необхідність реформування адвокатури, треба розуміти, що з цього заміру не вийде нічого путнього, якщо не відбудеться реформування органів прокуратури й суду. Якщо не буде сильних кваліфікованих кадрів у прокуратурі та суді, звідки з’являться навички й досвід в адвокатурі, звідки з’явиться конкурентність у судовому процесі?

Нинішня влада зацікавлена в тому, аби тримати суддів у підвішеному стані

— У зв’язку з цим не можна не запитати про Ваше ставлення до очищення судового корпусу, реформування судової влади та інших правоохоронних органів…

— Скажу одразу, я досить скептично ставлюся до процесу люстрації, вважаючи, що суди, як зрештою прокуратура й адвокатура, мають бути укомплектовані висококваліфікованими фахівцями. В даний час я змістив би акценти з персоналій суддів та їх відношення до окремих подій на кваліфікуючі ознаки, зокрема такі, як досвід, знання, освіта. На жаль, сьогодні ми не чуємо від Міністерства юстиції пропозицій щодо збільшення вимог до освітнього рівня, рівня кваліфікації чи попереднього досвіду роботи суддів.
Світовий досвід застосування люстрації вказує на повний її провал майже у всіх країнах де вона запроваджувалась. Що ж до вітчизняного досвіду, то на мій погляд взагалі йдеться про неконституційність та порушення рівноправності прав та свобод громадян за вибірковими ознаками і є неприпустимим при обранні європейського шляху розвитку.
Нажаль безуспішні намагання Міністерства юстиції по розгляду цього питання в Конституційному Суді Украиїни вказують на те що ініціатива з проведенням люстрації була передчасною і непропрацьованою з правової точки зору. Мені дуже на хотілося б щоб все завершилось “покаранням невинних та нагородженням непричасних”, як це в нас подекуди буває.
Я думаю, що саме ці речі мають лягти в основу реформування судової системи. За винесення неправосудних рішень судді, безперечно, мають відповідати, в тому числі своєю посадою. Але починати реформу, на мій погляд, необхідно саме з позицій кваліфікаційного рівня, рівня освіти й досвіду роботи.
На сьогодні сформована Вища кваліфікаційна комісія суддів України, сподіваюсь на її подальше об’єднання з Вищою радою юстиції, яка, буде укомплектована якісними кадрами, в тому числі й з адвокатів, що дозволить організувати ефективну роботу ВРЮ.

— А чому, на Ваш погляд, уже протягом року Верховна Рада, як зрештою й інші органи, від яких це залежить, так і не змогли делегувати своїх членів до Вищої ради юстиції?

— Як на мою думку, є три можливі аспекти цього питання. Або нинішньому керівництву держави не до цього (в чому я досить сильно сумніваюся), або в нього немає достатнього кваліфікаційного рівня для управління цими процесами (що теж малоймовірно), або такий стан цілком його влаштовує, оскільки він дозволяє тримати суддівський корпус у підвішеному стані.  Це дає можливість постійно смикати людей, які перебувають у повній залежності від тих чи інших управлінських рішень. На жаль, судова система, як і в попередні часи, залишається досить залежною від органів виконавчої влади та Президента. Мені б хотілося бачити судову владу більш об’єктивною і кваліфікованою.

— Яке ваше ставлення до створення Національного антикорупційного бюро України, в якого вже з’явився керівник – колишній співробітник прокуратури Артем Ситник?

— Можу сказати, що я не є прихильником створення нових органів розслідування. Наприклад, не бачу результатів роботи урядового Уповноваженого з питань антикорупційної політики,. Хоча це були різні люди в різних урядах, але ефекту від їхньої роботи не було жодного. Відповідно в мене виникає питання: яка буде користь від створення нової посади, тим більше в той час, коли глава держави й уряд оголосили скорочення управлінського апарату?
Крім того, я не  бачу сенсу в створенні окремого органу, який, до того ж, на мій погляд,  не є конституційним. У нас на даний час діє система правоохоронних органів, яка може виконувати свої функції, і єдине, що потрібно, це щоб їхні керівники налагодили цю роботу. Чому на сьогодні не налагоджена така робота, це, мабуть, питання політичне. Повторю, у прокуратури, Служби безпеки й органів внутрішніх справ є всі повноваження і для реалізації правоохоронних функцій держави.
Що ж до керівника Національного антикорупційного бюро, то в мене виникає сумнів у тому, що справжню боротьбу з корупцією здатна очолити людина, яка очолювала слідчий відділ обласної прокуратури, та ще й за всіх попередніх влад. На мій погляд, людина минулого формату не повинна керувати новою антикорупційною структурою.
Я особисто більш вдалою вважаю парламентську ініціативу щодо громадського обвинувачення в сфері службових злочинів з ознаками корупційних діянь.

Розмову вів
Костянтин Юрченко, ЮВУ



среда, 28 января 2015 г.

Ликвидация ГИС и Укргосреестра свидетельствует о чиновничьей зрелости министра, — В.Богатырь

Юридическое сообщество обсуждает новый шаг в реформировании Министерства юстиции Украины — ликвидации Государственной регистрационной службы Украины и Государственной исполнительной службы Украины.

Комментируя специально для «Юридической практики», Владимир Богатырь, Заслуженный юрист Украины, заместитель Министра юстиции Украины в 2007-11 годах, отметил: «Нет необходимости в таких отдельных органах как ГИС и Укргосреестр. Среди шагов, инициированных Министром юстиции, это, пожалуй, первый, который я бы приветствовал. Он свидетельствует о чиновничьей зрелости министра, жаль, что этот процесс несколько затянулся».

По мнению г-на Богатыря, Министерство юстиции должно быть единым органом и реализовать правовую политику государства в рамках своих полномочий. «Нет никаких «эксклюзивных» функций, осуществление которых необходимо выделять в отдельные органы. Совершенно непонятно, зачем было создано большое количество регистрационных служб, которые были разнесены в различные помещения (хотя справедливости ради отмечу, что деятельность регистрационной службы с момента ее создания была достаточно инициативной и уверенной). Все подразделения органов юстиции должны входить в состав управлений юстиции, это позволит существенно сократить бюджетные расходы. Логистика должна предусматривать соединение всех этих служб в единой точке, а центром административного управления должен быть руководитель управления Минюста», — объяснил экс-заместитель Министра юстиции.

Исторически исполнительная служба неоднократно, то входила в состав министерства, то выделялась как отдельный орган, подконтрольный Министерству юстиции, — напоминает Владимир Богатырь, — однако «самостоятельность» приводила зачастую к двоевластию на местах: начальники исполнительных служб показывали в нехорошем смысле слова «гонор» и это всегда негативно отражалась на деятельности органов юстиции в целом. В некоторых случаях доходило до того, что позиция Министра или руководителей министерства нивелировались сотрудниками исполнительной службы. По мнению Владимира Богатыря, Министру необходимо также серьезное внимание обратить на качество кадрового состава на местах и исключить трудоустройство бывших сотрудников милиции в органах юстиции.

«Решение является положительным в части политической ответственности Министра за органы, чью деятельность он курирует. Мы все знаем о недостатках в работе регистрационной и особенно исполнительной служб. Очевидно, надо проводить глубокое реформирование всей системы исполнения судебных решений. Уже предпринимаются первые шаги к раскрытию информации в реестрах и усовершенствованию деятельности регистрационной службы. Надеюсь, Министерство юстиции начнет также качественное реформирование, позитивные результаты которого мы увидим в скором времени», — говорит Владимир Богатырь.