четверг, 27 мая 2010 г.

Названы финалисты «Юридической премии 2010 года»

26 мая с.г. состоялось первое заседание Номинационной комиссии «Юридической премии 2010 года», целью которого было определение финалистов в каждой из 23 номинаций. По итогам обсуждения и на основании утвержденных критериев отбора номинантов Номинационная комиссия путем открытого голосования определила тройки финалистов «Юридической премии — 2010» в каждой из номинаций:

Лучший юрисконсульт:

  • Журжий Андрей, руководитель юридического департамента ЗАО «Фоззи Групп» (Киев);
  • Охримчук Татьяна, начальник юридического управления ООО «TBB» (Киев);
  • Смирнова Татьяна, директор по юридическим вопросам телекомпании «Студия 1+1» (Киев).

Лучший юрист по недвижимости:

  • Алешин Олег, партнер ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • Игнатовский Сергей, партнер ЮФ «Саенко Харенко» (Киев);
  • Марушко Ирина, партнер ЮФ «Лавринович и Партнеры» (Киев).

Лучший юрист в сфере банковского/финансового права:

  • Кирпа Юлия, старший юрист «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • Харенко Михаил, партнер «Саенко Харенко» (Киев);
  • Хачатурян Армен, старший партнер «Астерс» (Киев).

Лучший юрист по налогообложению:

  • Журжий Андрей, руководитель юридического департамента ЗАО «Фоззи Групп» (Киев);
  • Стоянов Артем, старший партнер ЮФ LCF Law Group (Киев);
  • Юрченко Иван, старший юрист ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев).

Лучший юрист по конкурентному праву:

  • Белякова Ольга, старший юрист МЮФ CMS Cameron McKenna (Киев);
  • Подпалов Николай, партнер ЮФ «Волков Козьяков и Партнеры» (Киев);
  • Саенко Владимир, партнер ЮФ «Саенко Харенко» (Киев).

Лучший юрист по интеллектуальной собственности:

  • Варламов Максим, управляющий партнер ЮФ «Варламов и Партнеры» (Киев);
  • Падалка Александр, партнер ЮФ «Астерс» (Киев);
  • Семений Юлия, партнер АК «Коннов и Созановский» (Киев).

Лучший юрист в области телекоммуникаций:

  • Дидковский Алексей, управляющий партнер ЮФ «Астерс» (Киев);
  • Парапан Михаил, партнер ЮФ Integrites (Киев);
  • Чернявский Назар, партнер ЮФ «Саенко Харенко» (Киев).

Лучший судебный юрист:

  • Вишневецкий Юрий, адвокат (Харьков);
  • Корчев Вячеслав, управляющий партнер ЮФ Integrites (Киев);
  • Окунев Игорь, партнер ЮФ «Центр правового консалтинга» (Киев).

Лучший юридический отдел государственного учреждения:

  • Юридический департамент АМКУ (Киев);
  • Юридический департамент НАЭК «Энергоатом» (Киев);
  • Группа юридического обеспечения Севастопольской городской санитарно—эпидемиологической станции (Севастополь).

Лучший юридический отдел промышленной компании:

  • Дирекция по правовому обеспечению ООО «Метинвест Холдинг» (Донецк);
  • Юридический департамент телекомпании «Студия 1+1» (Киев);
  • Юридический департамент ЗАО «Оболонь» (Киев).

Лучший юридический отдел торговой (FMCG) компании:

  • Юридический департамент ООО «Ашан Гипермаркет Украина» (Киев);
  • Юридический департамент ООО «Метро Кэш энд Керри Украина» (Киев);
  • Юридический департамент ЗАО «Фоззи Групп» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере корпоративного права:

  • ЮФ «Астерс» (Киев);
  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • ЮФ «Саенко Харенко» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере конкурентного права:

  • МЮФ CMS Cameron McKenna (Киев);
  • ЮФ «Волков Козьяков и Партнеры» (Киев);
  • ЮФ «Саенко Харенко» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере M&A:

  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • АК «Коннов и Созановский» (Киев);
  • ЮФ «Лавринович и Партнеры» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере недвижимости:

  • Киевский офис МЮФ DLA Piper (Киев);
  • ЮФ LCF Law Group (Киев);
  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере интеллектуальной собственности:

  • ЮФ «Варламов и Партнеры» (Киев);
  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • АК «Коннов и Созановский» (Киев).

Юридическая фирма года в сфере налогообложения:

  • ЮФ Amparo Consulting Group (Киев);
  • ЮФ «Гвоздий и Оберкович» (Киев);
  • ЮФ «Соколовский и Партнеры» (Киев).

Юридическая фирма года по судебной практике:

  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • ЮФ EnGarde (Киев);
  • ЮФ Magisters (Киев).

Юридическая фирма года в сфере банковского/финансового права:

  • МЮФ Baiten Burkhardt (Киев);
  • ЮФ Integrites (Киев);
  • ЮФ «Астерс» (Киев).

Лучший партнер юридической фирмы:

  • Алешин Олег, партнер ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • Дидковский Алексей, управляющий партнер ЮФ «Астерс» (Киев);
  • Загария Валентин, управляющий партнер ЮФ «Спенсер и Кауфман» (Киев).

Юридическая фирма — открытие года:

  • ЮФ EnGarde (Киев);
  • ЮФ LCF Law Group (Киев);
  • ЮФ «Вернер и Партнеры» (Киев).

Иностранная юридическая фирма года:

  • МЮФ Baiten Burkhardt (Киев);
  • МЮФ CMS Cameron McKenna (Киев);
  • Киевский офис МЮФ DLA Piper (Киев).

Юридическая фирма года

  • ЮФ «Астерс» (Киев);
  • ЮФ «Василь Кисиль и Партнеры» (Киев);
  • АК «Коннов и Созановский» (Киев).
http://www.pravo.ua/news.php?id=21412

вторник, 25 мая 2010 г.

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ „РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І НАПРЯМИ РЕФОРМ”


21 травня 2010 року в Києві відбулась міжнародна конференція «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ».

Основною метою заходу стало обговорення ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні (у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах та фінансуванням виборчих кампаній), визначення шляхів і перспектив їх вирішення. В ході конференції Лабораторією законодавчих ініціатив було представлено Національний Звіт щодо регулювання політичних партій в Україні.

Конференція організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування й Центральної виборчої комісії.

Відкрив конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Він закликав учасників звернути увагу на такі проблеми як забезпечення внутрішньопартійної демократії, питання кадрового забезпечення роботи партій, прозорості їх фінансування та інституційний консенсус навколо удосконалення законодавчої бази щодо партій. «Без реформування партій не можливі демократичні зміни в Україні», - відзначив Ігор Когут.

Лаура Гараньяні, Керівник Програм зовнішньої допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповіла про проекти ЄС в Білорусі, Молдові та Україні, які спрямовані на підтримку розвитку демократії та дотримання прав людини. Зокрема ці проекти спрямовані на налагодження діалогу між молодими членами політичних партій, а також на забезпечення гендерного балансу в партіях.

Тигран Карапетян, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, завірив присутніх у тому, що його організація готова підтримати українські ініціативи щодо удосконалення регулювання партій, в тому числі й щодо реалізації представленого на конференції Звіту.

Від імені Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування учасників конференції привітав Юрій Ключковський. Також він зробив короткий огляд історії розвитку вітчизняного законодавства про політичні партії та висловив точку зору про згортання відповідного законодавчого регулювання в останні роки: «Як результат, розвиток української партійної системи відбувається у невластивому руслі. Свідченням останнього є формування партій лідерського типу, що становить загрозу демократичному характеру політичних партій, що в свою чергу призводить до втрати ними довіри зі сторони громадян».

Андрій Магера, Заступник Голови Центральної виборчої комісії, під час свого виступу відзначив, що велика кількість політичних партій в Україні, про яку говорять як про недолік політичної системи, насправді не є проблемою. Головне ж питання полягає в тому, щоб закон про політичні партії працював ефективно.

Володимир Богатир, Заступник Міністра юстиції України, ознайомив із статистичними даними щодо вітчизняних партій. Так наразі в Україні зареєстровано 180 політичних партій, що становить 0,4% від усіх громадських формувань. 107 з них брали участь у парламентських виборах, 16 сьогодні мають своїх представників у парламенті.

Після відкриття конференції почалися дискусійні секції, кожну з яких відкривав Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко презентаціями основних висновків та рекомендацій Звіту щодо регулювання політичних партій в Україні.

Першу секцію «Регулювання політичних партій: національне законодавство і європейські стандарти» модерував Заступник Голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський.

В межах цієї секції Марина Ставнійчук, Член Європейської Комісії «За демократію через право», виділила 4 основні напрями реформування: удосконалення спеціального законодавства про політичні партії, удосконалення виборчого законодавства, реформування норм які регулюють роботі парламенту (зокрема – регламентують функціонування парламентських фракцій), а також – ліквідація імперативного мандату. Також Марина Ставнійчук запропонувала доповнити Звіт положеннями, які б описували механізм унеможливлення продажу-купівлі політичних партій.

Сергій Подгорний, Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, звернув увагу на те, що велика кількість українських політичних партій фактично за своєю суттю є громадськими організаціями або ж профспілками, що деформує партійну систему. Народний депутат закликав парламент максимально спростити законодавство щодо створення, реорганізації та об’єднання партій.

Андрій Мелешевич, Декан Факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, зазначив, що наразі українські політичні партії є непрозорим механізмом який реально впливає на життя суспільства. Тому необхідно боротися за підвищення відкритості партій. Вимогами в даному контексті можуть стати введення т.зв. «прймаріз» та відкритих виборчих списків. Крім того, Андрій Мелешевич виступив за заборону виборчих блоків, що має посприяти інституалізації українських партій (що проілюстрував досвід Естонії, де виборчі блоки заборонені).

Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, говорив про відсутність «програмних» партій в Україні (не кажучи про «ідеологічні» партії, яких зараз вже фактично не залишилось у Європі). Також він погодився з попереднім виступаючим у тому, що ключовою реформою для партійної системи має стати заборона виборчих блоків. Крім того, Ніко Ланге висловив думку про те, що забезпечення внутрішньопартійної демократії може стати більш ефективним, ніж введення відкритих виборчих списків.

Леонід Мордовець, Секретар з ідеології Політичної ради Соціалістичної партії України, звернув увагу на тендерний дисбаланс у партіях, який, на його думку, необхідно усунути за допомогою відповідної законодавчої норми про обов’язкове представництво жінок у виборчих списках. Також Леонід Морд овець виступив проти ужорстківлення порядку реєстрації політичних партій.

Другу секцію – «Законодавче регулювання участі партій у виборах: проблеми і шляхи їх вирішення» - модерував Євген Радченко, Директор з розвитку Міжнародної громадської організації “Інтерньюз – Україна”. Він наголосив на необхідності законодавчого закріплення самовисування на місцевих виборах. Також він відзначив, що введення змішаної системи виборів на місцевому рівні є потенційно небезпечним для розвитку партійної системи.

Заступник Голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський відзначив, що проблема, насправді, полягає не стільки в закритих виборчих списках, скільки в закритому механізмі їх формування. Цьому зарадити може законодавче стимулювання конкуренції всередині партій.

Андрій Магера, Заступник Голови Центральної виборчої комісії, в своєму виступі говорив про те, що партії не можуть бути єдиним механізмом потрапляння в представницькі органи (особливо – місцеві). Представник ЦВК описав проблеми формування виборчих комісій партіями (зокрема, «слабкість» представників партій в тих регіонах, де вони не мають достатньо підтримки виборців). Проблемою також є непрозорість виборчих фондів партії та блоків, що викликане відсутністю необхідних норм в законодавстві.

Олександр Черненко, Голова правління Комітету виборців України, також виступив за заборону виборчих блоків. «Зараз у блоки об’єднуються лише для того, щоб назвати їх іменем політичного лідера, або ж заради того, щоб утворити неприродній конгломерат партій, який би потрапив у парламент», - відмітив Олександр Черненко. Також він висловив пропозицію щодо можливого введення цензу для участі у виборах, за яким, наприклад, у виборчій кампанії зможуть брати участь лише ті партії, які реально можуть забезпечити власне представництво у виборчих комісіях третини регіонів країни. Крім того, доцільно, на думку Олександра Черненко, ввести сертифікацію членів виборчих комісій від партій, яка буде здійснюватися за партійні кошти.

Володимир Ковтунець, Експерт Інституту виборчого права, говорив про те, що партії – лише інструменти реалізації конституційних виборчих прав громадян. В партіях на конкурентних засадах мають відбиратися люди для представництва в органах влади. Тому, якщо буде відсутня норма про самовисування, необхідно максимально спростити процедуру створення партій.

Владислав Каськів, Член Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, зазначив, що закрита виборча система призводить до деградації суспільства, адже вона перешкоджає процесу зміни еліт, й кожні наступні вибори будуть лише погіршувати ситуацію. З огляду на це необхідно відкривати виборчі списки, а також забезпечити відповідальність партій за дії власних представників у владі.

Третю секцію - Шляхи і механізми посилення внутрішньопартійної демократії – модерував Ігор Жданов, Президент Аналітичного центру "Відкрита політика". Він наголосив на тому, що українські партії самі мають дозріти до демократичних процедур в своїй структурі – без цього будь-які законодавчі норми не будуть ефективними й матимуть результатом лише видимість виконання демократичних партійних статутів.

Наталя Богашева, Директор Інституту виборчого права, в продовження теми говорила про те, що партії самі не дотримуються своїх же статутних вимог. Проблемою також є обрання «вічних» лідерів партій (обираються на 7-15 років) з великими повноваженнями, непроведення з’їздів тощо. Відповідні недоліки необхідно усунути через законодавство, адже зараз механізми впливу Міністерства юстиції на цю ситуацію, обмежені.

Рубен-Ерік Діаз-Плаха, Експерт з демократичного врядування Відділу демократичного управління та громадської участі у публічних справах Департаменту демократизації Офісу демократичних інституцій і прав людини (ОДІПЛ) ОБСЄ, в своєму виступі зосередився на проблемі забезпечення гендерного балансу в партіях та, відповідно, в парламенті (сьогодні у Верховній Раді лише 8% становлять жінки, в той час як відповідний середній показник у країнах Європи – 21%). Проблему, на думку Рубена-Еріка Діаз-Плахи можна вирішити не лише квотування (це не зажди спрацьовує), а й законодавчим стимулюванням добровільних дій партій по включенню жінок до виборчих списків.

Світлана Конончук, Керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень, звернула увагу на іміджевих втратах політичних партій внаслідок нерозвинутості внутрішньопартійної демократії, що призводить до розколів, виходу зі складу ключових функціонерів та втрати прихильників.

Остап Семерак, Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, говорив про те, що законодавчо змусити партії притримуватись демократичних процедур неможливо – внутрішня демократія залежить від політичної культури членів партії. Також він відзначив, що найкращий зв'язок між виборцями та депутатами забезпечують партії, створені «знизу» на основі загальнонаціональних програм розвитку суспільства.

Ростислав Павленко, Директор Школи політичної аналітики, закликав прописати принципи партійної кар’єри у відповідному законі. Крім того, Ростислав Павленко говорив про відкриті загальнонаціональні виборчі списки та про відкриті регіональні виборчі списки як механізми забезпечення внутрішньої демократії.

Четверту секцію - Фінансування політичних партій: напрямки удосконалення законодавчого регулювання – модерував Володимир Фесенко, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента”. Він говорив про існування чіткого зв’язку між станом внутрішньопартійної демократії та схемами фінансування партій – чим більша залежність партій в даному контексті від бізнесу, тим більш обмеженими є демократичні процедури. Володимир Фесенко відзначив критичне ставлення більшості українського суспільства до введення державного фінансування партій, а також небажання самих партій переходити до державної системи фінансування, що передбачатиме відповідний контроль.

Марчін Валєцкі, Керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, назвав чотири основні реформи для механізмів фінансування партій: забезпечення виконання відповідних законів, забезпечення доступу громадськості до інформації про фінансування партій, введення справедливої системи державного фінансування партій та членських внесків, а також заборона анонімного фінансування партій. «Демократія має контролювати гроші, інакше гроші будуть контролювати демократію», - застеріг Марчін Валєцкі. Він наголосив на тому, що встановлення публічного контролю за фінансуванням партій – єдиний шлях до консолідації демократії, а політичні партії – не приватні підприємства.

Юрій Шведа, Доцент кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, говорив про неоднозначність наслідків введення державного фінансування партій. Зокрема – про дискримінацію внаслідок цього малих позапарламентських партій, а також «одержавлення» політичних партій. Крім того, Юрій Шведа відзначив, що державне фінансування може бути введене лише за умови забезпечення достатнього рівня життя громадян, чого наразі в Україні не спостерігається.

Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», говорила про ставлення суспільства до українських партій. Більшість людей не довіряють партіям, серед причин чого: реалізація партіями виключно інтересів політичних лідерів, недотримання гасел, непрозорість фінансування. В той же час, близько 10% українців, за словами Ірини Бекешкіної, готові в тій чи іншій мірі фінансувати політичні партії.

Закривали конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, та Керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Марчін Валєцкі, які закликали учасників та ЗМІ доносити до широкої громадськості пропозиції реформ до законодавства, яке регулює роботу політичних партій

http://parlament.org.ua/index.php?action=news&ar_id=2035&as=0

суббота, 22 мая 2010 г.

В Україні офіційно зареєстровано 180 політичних партій – Мін’юст

В Україні Міністерством юстиції офіційно зареєстровано 180 політичних партій, а це лише 0,4% від загальної кількості громадських об'єднань. Про це під час "круглого столу" повідомив заступник міністра юстиції України Володимир Богатир, передає кореспондент ІМК.


"Відповідно зі 180 партій, 107 - брали участь у виборах до Верховної Ради України і 16 з них є сьогодні парламентськими партіями", - додав заступник міністра.

Він також звернув увагу на те, що сьогодні існування блоків дещо викривляє останню статистику.

В Украине зарегистрировано 180 политических партий – замминистра юстиции Богатырь

На сегодняшний день в Украине зарегистрировано 180 политических партий, сообщил заместитель юстиции Украины Владимир Богатырь.

Выступая на международной конференции "Регулирование политических партий в Украине: современное состояние и направление реформ" в пятницу в Киеве он отметил, что количество партий в Украине составляет 0,4% от общего количества общественных объединений.

В.Богатырь отметил, что в последних выборах в Верховную Раду принимали участие 107 политических партий, 16 из которых стали парламентскими.

Он отметил, что процесс реформирования системы политических партий в Украине происходит постоянно.

На данный момент остается актуальным вопрос финансирования политических партий.

Вместе с тем, он подчеркнул, что, исходя из экономической ситуации в стране, на сегодняшний день "нет реальных источников финансирования" политических партий из государственного бюджета.

"Я сегодня не вижу реальных механизмов финансирования политических партий. Пока их не будет, можно декларировать много вещей, однако они не будут выполняться", - подчеркнул В.Богатырь.

180-й зарегистрированной политической партией стала «Народная сила»। Ее лидер – Екатерина Харина, главный специалист Департамента экологии, энергоэффективности и альтернативной энергетики Национальной акционерной компании «Нафтогаз Украины»).

http://www.interfax.com.ua/rus/pol/39384/


В Україні зареєстровано 180 політичних партій

На сьогоднішній день в Україні зареєстровано 180 політичних партій, повідомив заступник юстиції України Володимир Богатир.

Виступаючи на міжнародній конференції "Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрям реформ" у п'ятницю в Києві він зазначив, що кількість партій в Україні складає 0,4% від загальної кількості громадських об'єднань.

В. Богатир відзначив, що в останніх виборах до Верховної Ради брали участь 107 політичних партій, 16 з яких стали парламентськими.

Він відзначив, що процес реформування системи політичних партій в Україні відбувається постійно.

На даний момент залишається актуальним питання фінансування політичних партій.

Разом з тим, він підкреслив, що, виходячи з економічної ситуації в країні, на сьогоднішній день "немає реальних джерел фінансування" політичних партій з державного бюджету.

"Я сьогодні не бачу реальних механізмів фінансування політичних партій। Поки їх не буде, можна декларувати багато речей, однак вони не будуть виконуватися", - підкреслив В. Богатир.180-ю зареєстрованою політичної партією стала "Народна сила"

Її лідер - Катерина Харіна, головний спеціаліст Департаменту екології, енергоефективності та альтернативної енергетики Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України").

http://www.utro.ua/ua/politika/v_ukraine_zaregistrirovano_180_politicheskih_partiy1274439051

пятница, 21 мая 2010 г.

У нас генсеків — на дві роти!

На сьогодні в Україні зареєстровано 180 політичних партій, повідомив заступник міністра юстиції України Володимир Богатир.

Виступаючи на міжнародній конференції «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрямок реформ» у п’ятницю в Києві, він зазначив, що кількість партій в Україні становить 0,4% від загальної кількості громадських об’єднань.

В।Богатир повідомив, що в останніх виборах до Верховної Ради брали участь 107 політичних партій, 16 з яких стали парламентськими. Також він зазначив, що процес реформування системи політичних партій в Україні відбувається постійно.

http://www.dt.ua/1000/1550/69502/

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ „РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І НАПРЯМИ РЕФОРМ”





21 травня 2010 року (п’ятниця) в Києві (готель «Опера», вул. Б.Хмельницького, 53, конференц-хол «Симфонія») відбулась міжнародна конференція «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ».

Основною метою заходу стало обговорення ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні (у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах та фінансуванням виборчих кампаній), визначення шляхів і перспектив їх вирішення. В ході конференції Лабораторією законодавчих ініціатив буде представлено Національний Звіт щодо регулювання політичних партій в Україні.

Зокрема обговорювались:

1. Регулювання політичних партій: національне законодавство і європейські стандарти.
2. Законодавче регулювання участі партій у виборах: проблеми і шляхи їх вирішення.
3. Шляхи і механізми посилення внутрішньопартійної демократії.
4. Фінансування політичних партій: напрями удосконалення законодавчого регулювання.

Конференція організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування й Центральної виборчої комісії.

Участь у конференції прийняли народні депутати України, члени Центральної виборчої комісії, представники Міністерства юстиції України, інших органів державної влади, експерти БДІПЛ/ОБСЄ, зарубіжні та вітчизняні фахівці у сфері регулювання діяльності політичних партій та виборів. Зокрема серед запрошених учасників: Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; Андрій МАГЕРА, Заступник Голови Центральної виборчої комісії; Володимир БОГАТИР, Заступник Міністра юстиції України; Марина СТАВНІЙЧУК, Член Європейської Комісії "За демократію через право"; Любомир КОПАЙ, Координатор проектів ОБСЄ в Україні; Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента”, Лаура ГАРАНЬЯНІ, Керівник Програм зовнішньої допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні; Денис КОВРИЖЕНКО, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив; Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан Факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Сергій ПОДГОРНИЙ, Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку Міжнародної громадської організації “Інтерньюз – Україна”; Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України; Володимир КОВТУНЕЦЬ, Експерт Інституту виборчого права; Ігор ЖДАНОВ, Президент Аналітичного центру “Відкрита політика”; Рубен-Ерік ДІАЗ-ПЛАХА, Експерт з демократичного врядування Відділу демократичного управління та громадської участі у публічних справах Департаменту демократизації Офісу демократичних інституцій і прав людини (ОДІПЛ) ОБСЄ; Наталія БОГАШЕВА, Директор Інституту виборчого права; Світлана КОНОЧУК, Керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень; Марчін ВАЛЄЦКІ, Керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ; Юрій ШВЕДА, Доцент кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка; Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” та ін.

http://www.parlament.org.ua/index.php?action=news&ar_id=2035&as=0

четверг, 20 мая 2010 г.

Удосконалення практики запобіжного заходу у вигляді взяття під варту




Державним департаментом України з питань виконання покарань ініційовано проведення міжвідомчої наради за участі представників Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх з справ України та Міністерства юстиції України.


Метою її проведення є подальше удосконалення практики запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, приведення умов тримання в слідчих ізоляторах (СІЗО) до вимог національного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На нараді, що відбулася 20 травня 2010 року, розглянуто проблемні питання стосовно розміщення осіб, узятих під варту, та засуджених у СІЗО, а також заходи щодо усунення пов‘язаних з цим порушень законів України у діяльності, зокрема, Сімферопольського слідчого ізолятора. Також обговорювалися питання щодо розміщення ув‘язнених у Київському слідчому ізоляторі та заходи щодо вирішення низки інших проблемних питань.

У роботі засідання взяли участь перший заступник Голови Держдепартаменту України з питань виконання покарань Сергій Сидоренко, заступник міністра юстиції України Володимир Богатир, суддя судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Станіслав Міщенко, начальник управління із забезпечення взаємодії з Держдепартаментом України з питань виконання покарань Міністерства юстиції України Петро Кочерган, начальник відділу нагляду за додержанням законів при застосуванні інших заходів примусового характеру Генеральної прокуратури України Олексій Ліляков, заступник начальника управління Головного слідчого управління МВС України Ігор Пацюк, начальник управління ГУ внутрішніх військ МВС України В‘ячеслав Карплюк, заступник начальника відділу спец установ та конвойних підрозділів ДГБ МВС України Олександр Малий. Також на нараді були присутні начальник управління Держдепартаменту з питань виконання покарань у м.Києві та Київській області Олексій Антонюк та перший заступник начальника зазначеного управління Ігор Оверченко, начальник Київського СІЗО Сергій Старенький, перший заступник начальника управління Держдепартаменту з питань виконання покарань у АР Крим Микола Деніфостов та начальник Сімферопольського СІЗО Павло Малишкін.

Перший заступник Голови Держдепартаменту Сергій Сидоренко наголосив, що на даний час ситуація з розміщенням осіб, узятих під варту, та засуджених надзвичайно складна. Статистика останніх років не дає приводу для оптимістичного прогнозу щодо зниження їх чисельності: у період з січня 2009 року до квітня 2010 року чисельність ув‘язнених зросла більш ніж на 8 тисяч осіб і наразі сягає понад 40 тисяч при наявності не більше 36,4 тисячі місць за нормою площі 2,5 кв.м. на одну особу. Таке зростання чисельності ув‘язнених значно ускладнює проблему їхнього розміщення, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення.

Начальник управління організації діяльності слідчих ізоляторів Держдепартаменту Олександр Федорук зосередив увагу присутніх на основних складових ситуації, що склалася, а саме:

- щорічне збільшення кількості надходження до слідчих ізоляторів осіб, щодо яких судом обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту (так звані знову заарештовані);
- зростання питомої ваги обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
- тривалий час розгляду кримінальних справ судами через відсутність у законодавстві конкретних строків їх розгляду, що впливає на терміни перебування осіб у СІЗО;
- наявність у СІЗО значної кількості осіб, узятих під варту, які притягуються до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості, санкція статей яких передбачає покарання до 3 років;

- при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не завжди враховуються вимоги статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України, яка передбачає при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, поряд з іншими обставинами, враховувати стан здоров‘я підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину.

Начальник управління із забезпечення взаємодії з Держдепартаментом України з питань виконання покарань Міністерства юстиції України Петро Кочерган зазначив, що наразі підготовлено проект закону, який має удосконалити практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який направлено на узгодження з центральними органами виконавчої влади.

Заступник міністра юстиції Володимир Богатир акцентував увагу на тому, що результатом проведення міжвідомчих нарад мають бути конкретні проекти документів та висловив впевненість, що спільними зусиллями вдасться наблизити умови тримання ув‘язнених та засуджених у слідчих ізоляторах до європейських стандартів.

За результатами наради визначені шляхи покращення ситуації та прийняте спільне рішення।


http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=2162DE478EB7F2B8D493A6599E9E6424?art_id=68600&cat_id=47123

вторник, 18 мая 2010 г.

Состоялся Форум Стипендиальной программы «Завтра.UA»

Состоялся Форум Стипендиальной программы «Завтра.UA». В его работе приняли участие более 300 студентов со всех регионов Украины, которые стали победителями отборочного конкурса «Завтра.UA-2009/10».

Одной из основных задач Форума является создание сети социально ответственной молодежи, которая объединяет лучших студентов Украины, стимулирование их общественной деятельности и привлечение талантливых молодых украинцев к социальным инициативам, направленным на развитие страны и общества. В результате работы Форума стипендиаты под руководством профессиональных тренеров, представителей бизнеса и общественных организаций, а также участников проекта Aspen-Украина разработали более 20 социальных проектов в области культуры, образования, экологии, охраны здоровья, защиты прав человека и других, три из которых получат организационную и финансовую поддержку Фонда Виктора Пинчука.

Мне и еще нескольким Аспеновцам пощасливилось принять участие в качестве членов жюри, оценивать, комментировать и давать рекомендации по доработке проектов в ходе их защиты.

Проектами-победителями стали: проект «Лунный ребенок», нацеленный на изменение отношения общества к детям-инвалидам, целью которого является проведение показов в ВУЗах Украины одноименного социального фильма с дальнейшим его обсуждением; проект «Художественная мастерская», направленный на популяризацию украинского искусства среди детей, для чего стипендиаты планируют проводить мастер-классы по всем видам национального искусства в школах и летних лагерях; «Наше завтра» - социально-образовательный проект, который нацелен на повышение академической успеваемости и мотивации к обучению детей-сирот.
В этом году конкурс для участия в Стипендиальной программе «Завтра.UA» Фонда Виктора Пинчука проводился уже четвертый раз. В нем приняли участие около 1500 студентов из более чем 70 высших учебных заведений Украины 4-го уровня аккредитации. В результате трёх отборочных туров стипендиатами программы стали 318 студентов, 78 из которых будут получать стипендию уже второй раз, а 11 – третий. В этом году наибольшее количество студентов, которые стали стипендиатами программы, живут в Киеве (88 студентов), Харькове (29 студентов) и Львове (25 студентов), и, соответственно, обучаются в Киевском национальном университете им. Т. Г. Шевченко (39 студентов), Национальном университете «Львовская политехника» (20 студентов) и Киево-Могилянской Академии (18 студентов). Самыми популярными направлениями для написания конкурсных работ оказались «Экономика и менеджмент» (45 работ), «Электронная техника и приборы» (33 работы), «Филология и журналистика» (24 работы). На протяжении года все стипендиаты «Завтра.UA» будут получать ежемесячную стипендию в размере 942 грн.

http://pinchukfund.org/ua/projects/9/