вторник, 25 мая 2010 г.

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ „РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І НАПРЯМИ РЕФОРМ”


21 травня 2010 року в Києві відбулась міжнародна конференція «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ».

Основною метою заходу стало обговорення ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні (у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах та фінансуванням виборчих кампаній), визначення шляхів і перспектив їх вирішення. В ході конференції Лабораторією законодавчих ініціатив було представлено Національний Звіт щодо регулювання політичних партій в Україні.

Конференція організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування й Центральної виборчої комісії.

Відкрив конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Він закликав учасників звернути увагу на такі проблеми як забезпечення внутрішньопартійної демократії, питання кадрового забезпечення роботи партій, прозорості їх фінансування та інституційний консенсус навколо удосконалення законодавчої бази щодо партій. «Без реформування партій не можливі демократичні зміни в Україні», - відзначив Ігор Когут.

Лаура Гараньяні, Керівник Програм зовнішньої допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповіла про проекти ЄС в Білорусі, Молдові та Україні, які спрямовані на підтримку розвитку демократії та дотримання прав людини. Зокрема ці проекти спрямовані на налагодження діалогу між молодими членами політичних партій, а також на забезпечення гендерного балансу в партіях.

Тигран Карапетян, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, завірив присутніх у тому, що його організація готова підтримати українські ініціативи щодо удосконалення регулювання партій, в тому числі й щодо реалізації представленого на конференції Звіту.

Від імені Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування учасників конференції привітав Юрій Ключковський. Також він зробив короткий огляд історії розвитку вітчизняного законодавства про політичні партії та висловив точку зору про згортання відповідного законодавчого регулювання в останні роки: «Як результат, розвиток української партійної системи відбувається у невластивому руслі. Свідченням останнього є формування партій лідерського типу, що становить загрозу демократичному характеру політичних партій, що в свою чергу призводить до втрати ними довіри зі сторони громадян».

Андрій Магера, Заступник Голови Центральної виборчої комісії, під час свого виступу відзначив, що велика кількість політичних партій в Україні, про яку говорять як про недолік політичної системи, насправді не є проблемою. Головне ж питання полягає в тому, щоб закон про політичні партії працював ефективно.

Володимир Богатир, Заступник Міністра юстиції України, ознайомив із статистичними даними щодо вітчизняних партій. Так наразі в Україні зареєстровано 180 політичних партій, що становить 0,4% від усіх громадських формувань. 107 з них брали участь у парламентських виборах, 16 сьогодні мають своїх представників у парламенті.

Після відкриття конференції почалися дискусійні секції, кожну з яких відкривав Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко презентаціями основних висновків та рекомендацій Звіту щодо регулювання політичних партій в Україні.

Першу секцію «Регулювання політичних партій: національне законодавство і європейські стандарти» модерував Заступник Голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський.

В межах цієї секції Марина Ставнійчук, Член Європейської Комісії «За демократію через право», виділила 4 основні напрями реформування: удосконалення спеціального законодавства про політичні партії, удосконалення виборчого законодавства, реформування норм які регулюють роботі парламенту (зокрема – регламентують функціонування парламентських фракцій), а також – ліквідація імперативного мандату. Також Марина Ставнійчук запропонувала доповнити Звіт положеннями, які б описували механізм унеможливлення продажу-купівлі політичних партій.

Сергій Подгорний, Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, звернув увагу на те, що велика кількість українських політичних партій фактично за своєю суттю є громадськими організаціями або ж профспілками, що деформує партійну систему. Народний депутат закликав парламент максимально спростити законодавство щодо створення, реорганізації та об’єднання партій.

Андрій Мелешевич, Декан Факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, зазначив, що наразі українські політичні партії є непрозорим механізмом який реально впливає на життя суспільства. Тому необхідно боротися за підвищення відкритості партій. Вимогами в даному контексті можуть стати введення т.зв. «прймаріз» та відкритих виборчих списків. Крім того, Андрій Мелешевич виступив за заборону виборчих блоків, що має посприяти інституалізації українських партій (що проілюстрував досвід Естонії, де виборчі блоки заборонені).

Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, говорив про відсутність «програмних» партій в Україні (не кажучи про «ідеологічні» партії, яких зараз вже фактично не залишилось у Європі). Також він погодився з попереднім виступаючим у тому, що ключовою реформою для партійної системи має стати заборона виборчих блоків. Крім того, Ніко Ланге висловив думку про те, що забезпечення внутрішньопартійної демократії може стати більш ефективним, ніж введення відкритих виборчих списків.

Леонід Мордовець, Секретар з ідеології Політичної ради Соціалістичної партії України, звернув увагу на тендерний дисбаланс у партіях, який, на його думку, необхідно усунути за допомогою відповідної законодавчої норми про обов’язкове представництво жінок у виборчих списках. Також Леонід Морд овець виступив проти ужорстківлення порядку реєстрації політичних партій.

Другу секцію – «Законодавче регулювання участі партій у виборах: проблеми і шляхи їх вирішення» - модерував Євген Радченко, Директор з розвитку Міжнародної громадської організації “Інтерньюз – Україна”. Він наголосив на необхідності законодавчого закріплення самовисування на місцевих виборах. Також він відзначив, що введення змішаної системи виборів на місцевому рівні є потенційно небезпечним для розвитку партійної системи.

Заступник Голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський відзначив, що проблема, насправді, полягає не стільки в закритих виборчих списках, скільки в закритому механізмі їх формування. Цьому зарадити може законодавче стимулювання конкуренції всередині партій.

Андрій Магера, Заступник Голови Центральної виборчої комісії, в своєму виступі говорив про те, що партії не можуть бути єдиним механізмом потрапляння в представницькі органи (особливо – місцеві). Представник ЦВК описав проблеми формування виборчих комісій партіями (зокрема, «слабкість» представників партій в тих регіонах, де вони не мають достатньо підтримки виборців). Проблемою також є непрозорість виборчих фондів партії та блоків, що викликане відсутністю необхідних норм в законодавстві.

Олександр Черненко, Голова правління Комітету виборців України, також виступив за заборону виборчих блоків. «Зараз у блоки об’єднуються лише для того, щоб назвати їх іменем політичного лідера, або ж заради того, щоб утворити неприродній конгломерат партій, який би потрапив у парламент», - відмітив Олександр Черненко. Також він висловив пропозицію щодо можливого введення цензу для участі у виборах, за яким, наприклад, у виборчій кампанії зможуть брати участь лише ті партії, які реально можуть забезпечити власне представництво у виборчих комісіях третини регіонів країни. Крім того, доцільно, на думку Олександра Черненко, ввести сертифікацію членів виборчих комісій від партій, яка буде здійснюватися за партійні кошти.

Володимир Ковтунець, Експерт Інституту виборчого права, говорив про те, що партії – лише інструменти реалізації конституційних виборчих прав громадян. В партіях на конкурентних засадах мають відбиратися люди для представництва в органах влади. Тому, якщо буде відсутня норма про самовисування, необхідно максимально спростити процедуру створення партій.

Владислав Каськів, Член Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, зазначив, що закрита виборча система призводить до деградації суспільства, адже вона перешкоджає процесу зміни еліт, й кожні наступні вибори будуть лише погіршувати ситуацію. З огляду на це необхідно відкривати виборчі списки, а також забезпечити відповідальність партій за дії власних представників у владі.

Третю секцію - Шляхи і механізми посилення внутрішньопартійної демократії – модерував Ігор Жданов, Президент Аналітичного центру "Відкрита політика". Він наголосив на тому, що українські партії самі мають дозріти до демократичних процедур в своїй структурі – без цього будь-які законодавчі норми не будуть ефективними й матимуть результатом лише видимість виконання демократичних партійних статутів.

Наталя Богашева, Директор Інституту виборчого права, в продовження теми говорила про те, що партії самі не дотримуються своїх же статутних вимог. Проблемою також є обрання «вічних» лідерів партій (обираються на 7-15 років) з великими повноваженнями, непроведення з’їздів тощо. Відповідні недоліки необхідно усунути через законодавство, адже зараз механізми впливу Міністерства юстиції на цю ситуацію, обмежені.

Рубен-Ерік Діаз-Плаха, Експерт з демократичного врядування Відділу демократичного управління та громадської участі у публічних справах Департаменту демократизації Офісу демократичних інституцій і прав людини (ОДІПЛ) ОБСЄ, в своєму виступі зосередився на проблемі забезпечення гендерного балансу в партіях та, відповідно, в парламенті (сьогодні у Верховній Раді лише 8% становлять жінки, в той час як відповідний середній показник у країнах Європи – 21%). Проблему, на думку Рубена-Еріка Діаз-Плахи можна вирішити не лише квотування (це не зажди спрацьовує), а й законодавчим стимулюванням добровільних дій партій по включенню жінок до виборчих списків.

Світлана Конончук, Керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень, звернула увагу на іміджевих втратах політичних партій внаслідок нерозвинутості внутрішньопартійної демократії, що призводить до розколів, виходу зі складу ключових функціонерів та втрати прихильників.

Остап Семерак, Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, говорив про те, що законодавчо змусити партії притримуватись демократичних процедур неможливо – внутрішня демократія залежить від політичної культури членів партії. Також він відзначив, що найкращий зв'язок між виборцями та депутатами забезпечують партії, створені «знизу» на основі загальнонаціональних програм розвитку суспільства.

Ростислав Павленко, Директор Школи політичної аналітики, закликав прописати принципи партійної кар’єри у відповідному законі. Крім того, Ростислав Павленко говорив про відкриті загальнонаціональні виборчі списки та про відкриті регіональні виборчі списки як механізми забезпечення внутрішньої демократії.

Четверту секцію - Фінансування політичних партій: напрямки удосконалення законодавчого регулювання – модерував Володимир Фесенко, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень „Пента”. Він говорив про існування чіткого зв’язку між станом внутрішньопартійної демократії та схемами фінансування партій – чим більша залежність партій в даному контексті від бізнесу, тим більш обмеженими є демократичні процедури. Володимир Фесенко відзначив критичне ставлення більшості українського суспільства до введення державного фінансування партій, а також небажання самих партій переходити до державної системи фінансування, що передбачатиме відповідний контроль.

Марчін Валєцкі, Керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, назвав чотири основні реформи для механізмів фінансування партій: забезпечення виконання відповідних законів, забезпечення доступу громадськості до інформації про фінансування партій, введення справедливої системи державного фінансування партій та членських внесків, а також заборона анонімного фінансування партій. «Демократія має контролювати гроші, інакше гроші будуть контролювати демократію», - застеріг Марчін Валєцкі. Він наголосив на тому, що встановлення публічного контролю за фінансуванням партій – єдиний шлях до консолідації демократії, а політичні партії – не приватні підприємства.

Юрій Шведа, Доцент кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, говорив про неоднозначність наслідків введення державного фінансування партій. Зокрема – про дискримінацію внаслідок цього малих позапарламентських партій, а також «одержавлення» політичних партій. Крім того, Юрій Шведа відзначив, що державне фінансування може бути введене лише за умови забезпечення достатнього рівня життя громадян, чого наразі в Україні не спостерігається.

Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», говорила про ставлення суспільства до українських партій. Більшість людей не довіряють партіям, серед причин чого: реалізація партіями виключно інтересів політичних лідерів, недотримання гасел, непрозорість фінансування. В той же час, близько 10% українців, за словами Ірини Бекешкіної, готові в тій чи іншій мірі фінансувати політичні партії.

Закривали конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, та Керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Марчін Валєцкі, які закликали учасників та ЗМІ доносити до широкої громадськості пропозиції реформ до законодавства, яке регулює роботу політичних партій

http://parlament.org.ua/index.php?action=news&ar_id=2035&as=0

Комментариев нет:

Отправка комментария